Замальовки

Поганий хлопчик(Сінчони)

Синмін працював в поліції, їздив на важливі події, такі як вбивство і т.д. В нього був один ненависний хуліган, якого він ніяк не міг зловити та посадити за решітку, йому постійно вдавалося тікати. Це не реально бісило Синміна
В Синміна було каштанове волосся, карі очі, високий на зріст та доволі сильний. Прям ідеал для поліції. В нього був великий успіх в цьому, але начальник...
- Кім Синмін - звернувся до нього начальник
- Слухаю вас - вклонившись, сказав Синмін
- Ти ж розумієш, що маєш зловити Яна Чоніна? Він створює нам великі проблеми - вставши, запитав начальник
- Так, звичайно, я роблю все, що в моїх силах - сказав Синмін
- Значить робиш недостатньо. Я даю тобі тиждень на те, щоб зловити його - тільки Синмін хотів щось сказати, як начальник продовжив - не зловиш його, значить звільню і більше ніколи не зможеш бути поліцейським, зрозумів?
- Так точно, начальник! - крикнув Синмін
- Тоді бажаю удачі - він посміхнувся та взяв стакан з коньяком з стола
Синмін, закотивши очі, вийшов з кабінету
- От блять, і як мені його зловити? - сказав сам до себе він
Синмін зайшов в свій кабінет. Він був просторий, на столі стояв ноутбук та стопка з документами. З іншого боку, велика дошка з фото Чоніна та всі можливі місця, де він може бути. Це було великою загадкою для Синміна де ж він опиниться на цей раз
Синмін підійшов до дошки та почав оглядати. Він взяв ручку та обвів місце
- Гадаю, він буде саме тут. Треба з'їздити туди ввечері - сказав Синмін сам до себе
Як раптом, до нього в кабінет зайшов його друг, Чанбін. Він був більш спортивний, по ньому прям було видно, що він накачаний. В нього теж було темне волосся, він був трішки вище Синміна, але не набагато.
- Чим займаєшся, Синмін? - запитав друг
- Та от начальник дав тиждень, щоб зловити Чоніна, тиждень твою мать! - крикнув Синмін
- Тихо ти, я допоможу тобі, не хвилюйся - друг посміхнувся
- Ми обов'язково знайдемо тебе, Ян Чонін - сказав Синмін
*Вечір*
Синмін та Чанбін приїхали на місце, яке обвів Синмін. Це було закинута будівля там, де частіше всього сидять такі, як Чонін
Синмін почав оглядати все навкруги, як раптом почувся доволі знайомий голос
- Не мене шукаєш? - почувся голос
Синмін обернувся та побачив того самого Чоніна. В нього було темне волосся та карі очі, він носив сорочку, яка постійно була трішки розстебнута і було видно його торс
- Саме вас - спокійно відповів Синмін
- Ох, містер поліцейський - Чонін підійшов до нього та погладив по плечу - а для чого я вам?
- Ви порушуєте закон - він намагався не реагувати на його дії
- Які, містер поліцейський? - він посміхнувся та провів по бронежилету Синміна
Синмін прибрав його руки
- Не робіть вигляд, що не знаєте нічого - зі злістю сказав Синмін
Чонін дістав сигарету та закурив. Синмін мовчки взяв сигарету та викинув
- Хей, я ще не докурив - обурився Чонін
- Я вимушений вас заарештувати, Ян Чонін - Чонін на це тільки посміхнувся.
Синмін почав діставати наручники, але Чонін вже побіг. Не встиг Синмін обернутися, як його вже немає.
- Сука! - обурився Синмін
- Що сталося, Синмін? - нарешті до нього підійшов друг
- Я його впустив, тільки я хотів наручники дістати, як він вже втік - друг почав сміятися - чого ти смієшся?
- Це означає, що він знає цю місцевість краще, ніж ми. Хоч ми і поліцейські - сказав Чанбін
- Чанбін, ти розумієш, що в мене залишилося 6 днів, або я його зловлю, або мене звільнять з роботи - зі злістю сказав Синмін
- Ого, аж настільки серйозно - здивувався Чанбін
Чонін сидів на даху гаражу та підслуховував їхню розмову.
*Значить мене хочеш отримати* - Чонін посміхнувся
- Хей, містер поліцейський - сказав Чонін
Синмін обернувся та побачив на даху Чоніна
- Що вам потрібно? - запитав Синмін
- Ти ж бажаєш мене отримати, пограємо в гру, містер поліцейський? - Чонін почав сміятися
- Яку ще нахуй гру?! - обурився Синмін
Але Чонін так і не відповів, а втік з даху. Синмін тепер зрозумів, що це все не буде так легко, як здавалося. Його постукав по плечу його друг
Всі ці дні, йому так і не виходило зловити того клятого Ян Чоніна, він вже був різних місцях, але він обманював його. Але настав той самий день...