Замальовки

Моїми губами лікуй, лікуй себе...(Хьонлікси)

Хьонджин хворів на різні хвороби, тільки з однієї вилізе, як його настане інша. Фелікс був його однокласником з яким він не дуже спілкувався, але їх можна було вважати друзями, бо їх постійно помічали, як вони їдять в їдальні, сидять разом, ідуть додому. Фелікс дуже хвилювався за нього, боявся, що щось станеться з ним. Після уроків або навіть тікав з уроків просто, щоб принести йому ліки або допомогти.

Хьонджин не розумів, чому Фелікс виявляє таку турботу до нього, бо всі його друзі просто казали "одужуй" і навіть не цікавилися як його самопочуття. А от Фелікс був зовсім інакшим, він по-особливому ставився до нього, постійно запитував, як він почуває себе, чи не потрібно йому щось, чи не зробити чаю. Він турбувався про нього, як за малою дитиною.

Але в один з днів Хьонджин потратив в лікарню, знову ж таки через хворобу. В нього виявили пневмонію і залишили в лікарні. Фелікс мало не сходив з розуму, він знову ж таки тікав з уроків просто для того, щоб побачити, що з Хьонджином все добре. Вчителі казали, що якщо він продовжить то поїде в навчанні, але його це не хвилювало. Його хвилював Хьонджин. Він кохав його, дуже кохав, до божевілля.

Як тільки Фелікс дізнався цю новину, він швидко зібрав речі і вибіг з класу під крики вчителя. Він забіг в магазин і набрав фруктів на останні гроші, він поспішав до нього, якщо простіше казати, він сумував і хвилювався. Черга в магазині була просто нестерпна, йому хотілося вже просто проштовхнути всіх людей і пройти першому. Нарешті, оплативши все, він побіг до лікарні.

Фелікс стоїть перед тою самою будівлею, яку боїться. Навіть не через те, що буде там він, а те, що там Хьонджин. Він думав, що винен в тому, що він там лежить. Але це ж не так розумієте?

Тремтячими руками він відчинив двері і зайшов в лікарню. Багато лікарів бігало з палати в палату, перегукуючись. Фелікс підійшов до реєстратури і дізнався в якій палаті лежить Хьонджин.

Він боявся, що Хьонджин без настрою і буде сваритися, що Фелікс втік з уроків заради нього, але взявши силу в кулак, він підійшов до палати. Він чув, як Хьонджину було погано навіть через двері, його тяжкі вдохи, які мучили душу Фелікса. Він поклав руку на ручку дверей і довго намагався відчинити

- Хто там? - почувся хриплий голос з іншої сторони дверей, через який Фелікс злякався