Замальовки

Море - місце зізнань(Сінсони)

- Джі, - ласково звернувся Мін - можливо досить стільки на сонці сидіти?

- Ти ж знаєш, я його люблю, - поправляючи сонцезахисні окуляри, відповів Соні.

- Ти собі так шкіру зіпсуєш, - сказав Мін, але Джі просто проігнорував.

Тяжко зітхнувши, Мін пішов до барної стійки. Замовивши два коктейлі, він поглянув вперед: перед ним красується велике, синє море, багато людей, але його цікавить тільки хлопець в білій майці. Вони вже давно зустрічаються, але від Джі Мін ніколи не чув слова "я кохаю тебе", хоча так і потребував цього.

- Гей, хлопець, - звернувся бармен, поклавши руку на плече: - ваші коктейлі готові.

- Дякую, - відповів Мін з посмішкою та взяв їх.

Підійшовши до коханого, який лежав на літньому кріслі, він сів поруч. Простягнувши коктейль, Мін посміхнувся. Джі зняв окуляри та поглянув на нього. Побачив коктейлі, він поцілував його в щічку та взяв один. На обличчі Синміна з'явилася посмішка: Джі перший раз поцілував його в щічку! Щастю не було меж. Поглянувши на коханого, він думав тільки про те, як кохає його.

- В тебе все обличчя червоне, ти не перегрівся на сонці? - турботливо запитав Мін.

- Не хвилюйся, Мінні, - сказав з посмішкою Джі та додав: - це звичний стан для мене.

- Все одно це дуже дивно, - відповів Мін.

Але все так само посмішка коханого, яка заспокоювала. Наближався вечір, люди почали розходитися, бо не так цікаво, коли немає сонця. Через годину на березі залишилися тільки два юнака. Мін вважав цю атмосферу дуже романтичною, а Джі вже хотів збиратися додому.

- Давай ще залишимось тут, - звернувся темноволосий та додав: - мені тут так подобається.

- Звісно, - відповів Джі та сів поруч.

Холодний вітерець дув в обличчя, але сильно не заважав. Бризи моря, які робили одяг мокрим. Джісон все так само сидів біля коханого, хоча не дуже любив воду. Синмін вдихнув свіже повітря та посміхнувся.

- Коли людей немає, тут так комфортно, - сказав він та додав: - атмосфера дуже романтична, вечір, ми разом сидимо на березі.

В голові Джі тільки було: сказати чи ні. Він боявся, боявся осудження зі сторони коханого, але можливо ці слова не такі вже і погані?

- Я кохаю тебе, Мінні, - тремтячим голосом сказав Джі, а очі старшого в раз були здивовані.

- Що? - здивовано запитав Мін: - ні, ні, стій! - він стиснув руки коханого: - ти перший раз сказав це, Соні, боже мій.

- Я бо... - палець старшого опинився на пухких губах світловолосого.

- Я такий щасливий, Хані, - посміхаючись, він обійняв його: - я теж кохаю тебе, дуже-дуже сильно.

- На мене так напевне сонце впливає, вдарило мене, хаха..., - намагався жартувати світловолосий.

- Ні, Джі, ми побороли цей страх, - радісно сказав Мін.

- Я кохаю тебе, Синмін, - впевнено сказав Хані, через що темноволосий впав на пісок, посміхаючись.

- Гей, ну ти чого! - стурбувано запитав Джі та взяв його за руку.

- Ти...ти! Кохаєш мене...МЕНЕ! - крикнув Мін, через що Хан почав сміятися.

- Ти такий забавний, - сказав світловолосий з посмішкою.

- Це все через те, що я кохаю тебе! - ледь не кричав Мін, а Хан поклав палець на його губи.

- Тихо, тут можуть бути люди, - сказав світловолосий.

- Мені байдуже, - сказав Мін та вхопивши його за руку, потягнув на себе.

Хан впав на нього, через що їхні губи були в сантиметрі один від одного. Мін не соромився, що не скажеш про Джі. Посмішка темноволосого і Соні відчув губи коханого на своїх. Щоки залились рум'янцем, але він відповів на поцілунок.

- Назавжди мій, - сказав Мін, дивлячись в його вічі.