Замальовки

Fake love(Тучани)

Перше кохання майже завжди виходило оманливим. Хтось просто дуже любив грати в почуття, а перше кохання найболючіше, бо з нього нічого не виходить. Чанбін - це хлопець, який вірив, що перше кохання воно вічне і ніколи не закінчиться, а Чан просто вирішив зробити злий жарт.

Чанбін навчався в школі добре, був хорошистом, не можна сказати, що відмінником. Ну а Чан, йому було все одно на навчання, він приходив в школу заради друзів. В нього була своя компанія, особлива компанія, в котру дуже тяжко потрапити. Він вирішив пожартувати над Чанбіном. Вирішив пограти в кохання.

Він залицявся до нього, проявляв знаки уваги, дарував цукерки, ходив за ним всюди. Бін не розумів, що стало з ним. Чи може вони хочуть познущатися над ним. Душа вже відразу відчувала

- Чанбін, я хочу поговорити з тобою - сказав Чан - тільки вислухай мене

- Я слухаю - відповів Бін

- Я кохаю тебе, давно кохаю, я хочу, щоб ти був моїм - сказав Чан - ти будеш моїм хлопцем

- Що? - здивовано запитав Бін - ти і я? Я сіра мишка, що тобі робити біля мене?

- Я кохаю тебе таким - відповів Чан

- Я теж кохаю тебе - тихо сказав Бін - дуже давно кохаю...

Саме так, Бін кохав його ще з 7 класу, а вони вже в 11. 4 роки уявляєте?

- Тобі твоя відповідь так - сказав Чан і обійняв його

*Боже, сподіваюся це швидко закінчиться* - подумав Чан, обіймаючи його

- Побачимось - сказав Чан і швидко пішов

- Щось тут не так - сказав Бін

Вже пройшло десь 2 місяці. Бін та Чан так і далі зустрічалися. З кожним разом, з кожними обіймами та поцілунками почуття Чана тільки спалахували до Біна. Він зробив велику помилку, почавши це.

***

- Чан, коли ти вже кинеш його? Ти ж просто жартуєщ про свої почуття - сказав друг

- Я не знаю - тихо відповів Чан

А справді, він не знав, він закохався в нього, для нього більше це не здавалося грою, більше він не хотів так жартувати, але...

- Тоді я розповім все йому - сказав друг

- Ти не зробиш цього! - обурився Чан

- Хах - посміявся друг і пішов

***

Він все розповів Біну. Його серце стиснулося від болю і образи, йому хотілося кричати на весь світ від цього, над ним пожартували, над його почуттям пожартували, його викинули, як нікчемну собаку, залишили наодинці зі своїми почуттям, згасати на очах людей.

***

- Чан - сказав Бін

В серці Чана все похололо. Невже йому все розповіли? Невже він зараз просто піде від нього? Невже все вийде саме так, як він боявся цей місяць? Йому соромно за свою дію, дуже соромно...

- Я слухаю тебе - тихо сказав Чан

- Невже я заслуговую на таке відношення до себе? Невже я заслуговую бути іграшкою для кохання? То я кохаю, то я не кохаю? Невже краще жартувати наді мною, аніж кохати? - запитав Бін

- Зачекай, ти все не правильно зрозумів - він встав і підбіг до нього, впавши на коліна - прошу вислухай мене - він взяв його руку, а Бін прибрав - прошу тебе, не йди, мені дуже соромно за свою дію, я справді покохав тебе, прошу не йди, я не зможу без тебе

- Ні, Чан, ти сам вирішив все, коли розпочав фейкове кохання, мені дуже боляче, залиш мене в спокої - сказав Бін

Він почав йти до дверей, Чан побіг за ним, але не встиг. Слід Біна, як простив і більше не з'являвся в цьому будинку. Чан спустився, опираючись на двері та закрив обличчя руками. Він плакав, дуже довго плакав, він втратив його раз і назавжди...

P.S. прошу не жартуйте так над людьми, вони теж заслуговують на кохання, якими не були б(посвята людині, яка пожартувала наді мною). Прошу вас, не обманюйте людей і не робіть їм боляче в відповідь, навіть просто не робіть боляче. Цініть всіх, хто є в вашому житті.