Я тільки з тобою такий, розумієш?(Тучани)

6 2 0
                                    

- Коли він вже відчепиться від тебе? - запитав Джін у друга, ніби той знає відповідь.

- Ніколи, - зітхнув Чанбін.

- Я не розумію чому так, - сказав Хван та додав: - Можливо, тобі треба перевестись з цієї школи?

- Точно ні, - відсахнувся Бін - ти знаєш, що мені мама зробить?

- Привіт, Бінні, - сівши на парту, з посмішкою сказав Чан.

- Згадаєш щастя, ось і воно, - тихо сказав Со - що треба, Бан?

- Ну невже в такої зірочки ще дівчини немає? - запитав темноволосий та додав: - ой, ти ж гей в нас, хаха.

- І що тобі з того? - запитав Бін та вставши, наблизився до обличчя старшого: - чи можливо, кохаєш мене?

- Ем.... - засоромившись, сказав Чан - ні...

- Забавний, - з посмішкою сказав Со та звернувся до друга: - йдемо звідси, Джін.

Друзі старшого почали сміятися, бо Чан повів себе, як дівчинка. Засоромився того, що юнак наблизився до нього.

- Та замовкніть вже, - обурився Чан.

- Дивись, а то ще посадить на себе і не помітиш через сором'язливість, - сміючись, сказав Джісон.

- Закрий рота, - зі злістю сказав Чан.

- А то що? - запитав Джі, але побачивши погляд старшого в раз затих.

Кінець уроків, а Чан все згадує те, як наблизився молодший до його обличчя і щоки знову з рум'янцем. Так, він кохав його і такими жартами хотів, щоб Со звернув увагу на нього. Але чи зможе тепер старший тримати себе в руках?

- Гей, Бан, - крикнув доволі знайомий голос.

Темноволосий обернувся і побачив перед собою Біна, який посміхається. Серце почало швидко стукати, знову спогади.

- Чому ти так соромишся? - запитав Бін та провів великим пальцем по щоці.

- Я тільки з тобою такий, зрозумів? - запитав Чан, а щоки знову залились рум'янцем.

- Навіть так, - посміхнувшись, відповів Со - тоді, як ти відреагуєш, якщо я зроблю так?

Рука молодшого вхопила за шию старшого та притягнула до себе. Очі Бана "забігали", а Бін поглянув на губи та не чекаючи запитання, прилинув до них. Руки старшого спустилися на талію та стискали. Бін посміхався в поцілунок. Йому подобався такий Бан, саме такий. Настирливий, не запитує дозволу, а робить.

Руки все так само не відпускали талію, а тільки стискали до синців. Хіба їх це зараз хвилює? Бін опустив голову до шиї старшого та залишив поцілунок, через що табун мурашок пробіг по тілі Бана. Дихання пришвидшувалося.

- Стій... - сказав червоний Чан та поклав руки на торс молодшого.

- Щось не так, сором'язливий Чані? - запитав Со з насмішкою.

- Все не так... - тихо відповів старший.

- А мені подобається, - Бін вхопив його за руку та притиснув до стіни: - мені подобається, коли ти такий безпорадний в моїх руках.

- Я тільки з тобою такий... - відповів Чан прямо в губи хлопцю навпроти.

- Я ж гей, Чані, але ти дозволяєш мені цілувати тебе, - він провів великим пальцем по його губах, - невже наш король школи має таємницю?

- Замовкни і цілуй мене, - сказав Чан.

Така реакція старшого тільки забавляла Со, але не все так просто. Бін наблизився до його губ, через що Бан затамував подих.

- Це буде наша маленька таємниця, - сказав хлопець та прилинув до його губ.

Школа - місце, де занадто багато таємниць. Руки знову стискали талію, а Бан навіть не думав відштовхувати або тікати.

- Маленька таємниця, яка залишиться тільки між нами, - сказав Со та покинув клас.

Замальовки Where stories live. Discover now