- Коли він вже відчепиться від тебе? - запитав Джін у друга, ніби той знає відповідь.
- Ніколи, - зітхнув Чанбін.
- Я не розумію чому так, - сказав Хван та додав: - Можливо, тобі треба перевестись з цієї школи?
- Точно ні, - відсахнувся Бін - ти знаєш, що мені мама зробить?
- Привіт, Бінні, - сівши на парту, з посмішкою сказав Чан.
- Згадаєш щастя, ось і воно, - тихо сказав Со - що треба, Бан?
- Ну невже в такої зірочки ще дівчини немає? - запитав темноволосий та додав: - ой, ти ж гей в нас, хаха.
- І що тобі з того? - запитав Бін та вставши, наблизився до обличчя старшого: - чи можливо, кохаєш мене?
- Ем.... - засоромившись, сказав Чан - ні...
- Забавний, - з посмішкою сказав Со та звернувся до друга: - йдемо звідси, Джін.
Друзі старшого почали сміятися, бо Чан повів себе, як дівчинка. Засоромився того, що юнак наблизився до нього.
- Та замовкніть вже, - обурився Чан.
- Дивись, а то ще посадить на себе і не помітиш через сором'язливість, - сміючись, сказав Джісон.
- Закрий рота, - зі злістю сказав Чан.
- А то що? - запитав Джі, але побачивши погляд старшого в раз затих.
Кінець уроків, а Чан все згадує те, як наблизився молодший до його обличчя і щоки знову з рум'янцем. Так, він кохав його і такими жартами хотів, щоб Со звернув увагу на нього. Але чи зможе тепер старший тримати себе в руках?
- Гей, Бан, - крикнув доволі знайомий голос.
Темноволосий обернувся і побачив перед собою Біна, який посміхається. Серце почало швидко стукати, знову спогади.
- Чому ти так соромишся? - запитав Бін та провів великим пальцем по щоці.
- Я тільки з тобою такий, зрозумів? - запитав Чан, а щоки знову залились рум'янцем.
- Навіть так, - посміхнувшись, відповів Со - тоді, як ти відреагуєш, якщо я зроблю так?
Рука молодшого вхопила за шию старшого та притягнула до себе. Очі Бана "забігали", а Бін поглянув на губи та не чекаючи запитання, прилинув до них. Руки старшого спустилися на талію та стискали. Бін посміхався в поцілунок. Йому подобався такий Бан, саме такий. Настирливий, не запитує дозволу, а робить.
Руки все так само не відпускали талію, а тільки стискали до синців. Хіба їх це зараз хвилює? Бін опустив голову до шиї старшого та залишив поцілунок, через що табун мурашок пробіг по тілі Бана. Дихання пришвидшувалося.
- Стій... - сказав червоний Чан та поклав руки на торс молодшого.
- Щось не так, сором'язливий Чані? - запитав Со з насмішкою.
- Все не так... - тихо відповів старший.
- А мені подобається, - Бін вхопив його за руку та притиснув до стіни: - мені подобається, коли ти такий безпорадний в моїх руках.
- Я тільки з тобою такий... - відповів Чан прямо в губи хлопцю навпроти.
- Я ж гей, Чані, але ти дозволяєш мені цілувати тебе, - він провів великим пальцем по його губах, - невже наш король школи має таємницю?
- Замовкни і цілуй мене, - сказав Чан.
Така реакція старшого тільки забавляла Со, але не все так просто. Бін наблизився до його губ, через що Бан затамував подих.
- Це буде наша маленька таємниця, - сказав хлопець та прилинув до його губ.
Школа - місце, де занадто багато таємниць. Руки знову стискали талію, а Бан навіть не думав відштовхувати або тікати.
- Маленька таємниця, яка залишиться тільки між нами, - сказав Со та покинув клас.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Замальовки
FanfictionЗамальовки від Кетрін Автор всіх замальовок Я! Розміщення їх строго заборонено або звертатися до мене