Замальовки

Той самий кардиган(Мінсони)

Зима. Все засипано снігом, просто краса, Джисон дуже любив зиму, коли була зима він постійно носив кардиган та бежеве пальто. А Мінхо в чорному. Вони були як інь янь, але Мінхо ненавидів його, дуже сильно ненавидів. Він ображав його за кардиган, казав, що в його віці це дитяче, але Джисон не звертав увагу та носив його далі. Йому його зв'язала мама, це була пам'ять про її. Вона загинула в автокатастрофі, залишивши Джисона разом з тіткою, яка до нього теж погано відносилася. Але стало те, що перевернуло відношення до нього, але це ми дізнаємося пізніше
*Ранок*
Джисон збирається в коледж, його чекає друг на ім'я Чанбін. Чанбін був спортивний хлопець, дуже любив спортзал, навіть напевно коледж проміняв би на спортзал,до всіх він був грубий, а до Джисона ставився м'яко, він любив його як друга, ніколи не давав в образу, але частіше всього Чанбін пропускав заняття, тому Джисона ніхто не міг захистити.
Зібравшись, Джисон пішов до коледжу. Він любувався снігом, біля його будинку навіть стояв сніговик, який він зліпив сам. Окрім Чанбіна, в нього більше не було друзів, але Чанбін мало гуляв з ним, тому Джисон робив все сам.
*В коледжі*
Джисон зайшов та сів за парту, він оглянув аудиторію та помітив, що в ній сидять 4 хлопців, серед яких є Мінхо, через його ім'я в Джисона тремтіли руки, він дуже боявся його, а також 5 дівчат. Джисон вчився на вчителя, він дуже любив дітей, хотів посвятити їм все своє життя. На даний момент 23 роки, він вже закінчує навчання та піде працювати в школу. До диплому залишилося півроку, він дуже сильно хвилювався, що не здасть його. В нього почалися проблеми з нервами, тому він пив заспокійливі. В коледжі він уважно слухав викладачів та записував все, він постійно помічав злий погляд Мінхо,коли він відповідав на запитання викладача. Через його погляд в нього тремтіли руки та спускався голос, викладач не розумів, що з ним таке, тому ставив йому 4(в коледжах 5 бальна система), хоча Джисон міг і на 5, але пізніше наодинці він перездавав викладачу і отримував 5.
Після 2 пари, вони йшли в їдальню
*В їдальні*
Джисон ставить на піднос їжу, як раптом до нього підходить Мінхо з посмішкою
- Куди тобі ще їсти, дивись скільки набрав, і так вон, які щоки - показавши пальцем на щоки, сказав Мінхо
Джисон хотів заплакати, але стримувався, тримаючи піднос в руках
- Що...тобі треба, Мі...нхо - тремтячим голосом запитав Джисон
- Дякую, що взяв для мене їжу - він забрав в нього піднос та пішов геть
Джисон засмутився, але взяв новий піднос і взяв тільки сік і маленьку булочку. Сівши за стіл, він почав їсти, Джисон побачив, що Мінхо на нього дивиться та посміхається. Йому стало страшно, він боявся, щоб його не побили.
Поївши, Джисон встав та поклавши підноса на місце, вийшов з їдальні.
Залишалася пара англійської, він погано її знав, але старався зі всіх слів. Викладачка його не слухала, а ставила 3 просто ні за що, Джисон не розумів за що йому таке життя, але продовжував старатися, морально вигораючи.
Нарешті кінець пар, Джисон збирав свої речі, як раптом його портфель вхопив Мінхо
- Так так, що в нас тут є - сказав Мінхо, дивлячись в портфель
- Віддай будь ласка - попросив Джисон
А Мінхо мовчки з посмішкою підійшов до відкритого вікна та викинув портфель
- Ой, вибач будь ласка, я випадково - з насмішкою сказав Мінхо
Джисон заплакав та вибіг з аудиторії, він ніколи не думав, що навіть в коледжі будуть над ним знущатися. Ладно школа, але коледж, він думав, що там люди серйозніше, але як він помилявся...
Джисон вибіг на вулицю та почав збирати свої мокрі від снігу зошити в портфель, він плакав, бо якщо всі зошити зіпсувалися то його старання були даремні. Джисон, зібравши речі, пішов додому...
*Вдома*
Його зустріла зла тітка, яка почала кричати на нього...