Замальовки

Торкнись мене(Сінчони)

Просторе ліжко. Місячне сяйво, яке освітляє готельний номер. Чонін лежить поруч з Синміном, який щось дивитися в телефоні. Стає дуже нудно, проміння місяця світять на маленьке обличчя Чоніна. Вже була глибока ніч, а вони так і не могли заснути.

Ніжна сорочка, яка пригріває тіло темноволосого. Чонін обернувся до Кіма і поклав руку на нього, той поглянув на нього, але через долю секунди знову поглянув в телефон.

У тиші кімнати Кім чув тяжке та гаряче дихання хлопця навпроти. Хоч і за стіною були чиїсь голоси та шум, але Синмін чув це дуже чітко.

Чонін прибрав руку з Кіма і відвернувся до стіни. Місячне сяйво засвітило на його обличчя, у голові промайнули спогади з концерту. Коли Кім тримав його за руку, коли вони разом співали в мікрофон.

Чонін лежав нерухомо, чувши дихання юнака за спиною. Чому саме зараз Синмін здається таким вродливим? Саме тоді, коли не звертає увагу на нього.

Ян повернувся до нього і потягнувся кінчиками пальців до шиї, легенько провівши по лінії вени. Табун мурашок пробіг по тілі Кіма. Синмін злякано відсахнувся. Рука завмерла в місячному просторі. Через місячне сяйво було видно тоненьку руку Яна. Чонін подумав, що Кім зараз піде від нього, але з ноткою цікавості поглянув в очі хлопця навпроти.

Синмін здивовано поглянув на нього. В очах навпроти, які були схожі на темний шоколад, миготіли зорі. Кім зітхнув, поглянувши на руку: вени, які були такі тоненькі і сині простягалися вздовж всієї руки, короткі пальці, на одному з яких було маленьке кільце. Кім повільно простягнув кінчики пальців до руки Яна. Подушечками пальців він повільно провів по долоні, ніжно сплітаючи їхні руки в замок.

- Вибач - сказав Кім і швидко прибрав руку.

- Ні, зачекай - сказав Ян - торкнись тут, торкнись мене... Будь ласка, саме тут торкнись...

Кім посміхнувся і повільно кінчиками пальців провів по долоні хлопця. Табун мурашок пробіг по тілі Яна. За долю секунди сильна рука Міна вже була під сорочкою, поклавши її на ліву сторону грудей. Напевно необдумані дії зближують. Саме так він відчував чіткі і швидкі удари серця Яна.

Пальці іншої руки заплуталися в темні пасма хлопця. Кім наблизився до світлих губ Яна, вони були схожі кольором на малину, яка росте десь посеред лісу. Мін зітхнув і прилинув до його губ, зминаючи нижню.

Сорочка давно спала з плеч Яна і лежала посеред ліжка. Кім своїми губами прилинув до тоненької шиї хлопця, а Ян відчував ніжні та обережні поцілунки, тихо стогнучи.

Так вони і заснули: напівоголені, тримаючи один одного за руки, заплутані в білій ковдрі. Щасливими.