Дикий Пес 18+

8 розділ

Дрова тихо тріщали в каміні.

Час від часу я дивилася на вогонь, але, кінець кінцем, всеодно повертала свою увагу до книги.

Досить важко було зібратися з думками, коли в двадцяти кроках від мене стояв охоронець, який стежив за мною так, як хижак за своєю здобиччю.

Цього приставив до мене батько. Мати сказала (після того випадку батько жодного разу не заговорив до мене), що час, перед заручинами, досить небезпечний.

Здається вже всі знають про те, що завтра відбудуться офіційні заручини між Сесилією Девіс і Еверетом Стаффордом, Диким Псом свого батька. Ніхто його не любить, а значить мене також не будуть любити.

Вчора я випадково почула розмову двох охоронців. Вони говорили про мене. Назвали сукою, та сучкою. Це було досить символічно. Адже прізвисько Еверета вони також згадувала.

"Нарешті Пес знайшов свою Суку. Тепер нехай гризе її цицьки, а не кидається на перших зустрічних".— Ось, що сказав один з двох охоронців.
Я нікому нічого не сказала на цю тему. Та і не було кому. Кетрін таке говорити я ніколи не стану, мати нічого не зробить, а з батьком я не розмовляю.

Єдине, що мене щасливить, це відсутність поліцейських в нашому домі. І в газетах я не бачила жодної статті про вбивство чоловіка. В новинах Мартіна також не показували.

Значить він живий. І значить, що я не сяду до в'язниці.

Було неприємно від постійного погляду охоронця. Він молодий. Якось аж занадто молодий, як для охоронця, якому можна довіряти.

На вигляд йому не більше двадцяти років. Обличчя рожеве, без натяку на щетину. Очі ніби маленькі карі намистини, глибоко посаджені в череп. Він красунчик. Але до чоловіків я більше не підійду.

Та і цей хлопець мені зовсім не подобався.

І його постійний, настирливий погляд, також не подобався.

— В домі на мене ніхто не накинеться. Не потрібно слідкувати за мною постійно,— хлопець лише посміхнувся.

— Ви не можете знати точно. Багато хто бажає вашої смерті. Після заручин число збільшиться.

Я відклала книгу, і поглянула на хлопця. Мати говорила, як його звати, але я забула. Напевно Кевін... Канві... Керні... Кедрик. Його звали Кедрик.
На грудях Кедрика гордо мерехтіла золота брошка в вигляді голови оленя. Він одягнув брошку на чорну сорочку.