Дикий Пес 18+

40 розділ

1992 рік. Італія. Неаполь.

День видався складним. Вулиці міста вже вкрилися снігом. В Італії не часто випадає сніг, але цього року Різдво буде засніженим.

До нього залишилося два дні.
Матір Еморі, нажаль, вже покійна, постійно говорила: "Il Natale con i tuoi..."/"Різдво святкується з родиною"/, та у неї не було з ким святкувати.

Жодних друзів на роботі, жодних знайомств за межами роботи. До повної волі своїх дій, Еморі спілкувалася, переважно, лише з незнайомим чоловіками і іншими дівчатами, яким не пощастило опинитися з нею в одній ланці.

Після того, як її документи викупили з гидкої хватки Чезаре, майже всі зв'язки з дівчатами обірвалися. Еморі це непокоїло. Навіть не непокоїло, їй це не подобалося.

Еморі тримала зв'язок лише з деякими дівчатами. Вони їй розповідали, що останнім часом стало ще гірше. Американці тиснуть на їхніх чоловіків. І це їх злить. Постійні конфлікти змушують їх зливати злість на дівчатах.

Несправедливість. Повсюди була несправедливість.

Лише одиниці мали шанс втекти з того жахливого бізнесу. Еморі тішило, що вона потрапила в ті одиниці, але їй не подобалося, що інші не мали такої можливості.

Підіймаючись на четвертий поверх багатоповерхівки, де вона тепер винаймала собі квартиру, Еморі постукувала ключима по перилах.

Її ноги повільно переміщалися по сходах після шестигодинної зміни в кафе. Коліна гуділи, а руки навіть не відчувалися. Сумка на згині лікті, здавалося, важила не менше десяти кілограмів.

Еморі ледве задоволено не застогнала, діставшись дверей своєї квартири. Прохід був не дуже високим. Вставляючи ключ в скважину, вона невільно згадала, як Касторо, коли прийшов до її нової квартири вперше, сильно вдарився потилицею об косяк, не розрахувавши свого великого росту і висоти косяка.

Відкривши двері, Еморі ледве не впала до квартири. З останніх сил тримаючись на ногах, вона зайшла до середини і кинула сумку на підлогу, рухаючись до дивану.

Замок вона зачинити не забула. Її життя не дозволяло залишати замок відчиненим.

Невеличка зала знаходилася прямо по коридору від головного входу. А вже від зали відходили два коридори. Один до кухні, другий до спальні.