29 розділ

1.7K 82 13
                                    

Більшу частину польоту, я проспала на зручному кріслі. В VIP-зоні знаходилися лише ми в двох, що дуже радувало.

До ранку буря затихла, тому у нас вийде потрапити на заручини Роберта молодшого.

Дев'ять годин польоту, і ми в Італії. В прекрасному, старовинному Римі, де, дякувати богу, температура трохи вища, ніж в окрузі Кук.

В аеропорту Еверет придбав мені декілька тонких книг, в м'якій палітурці, щоб було за чим скоротити час. Собі він купив кросворд, і здається, не відгадай ще жодного слова.

Як тільки ми зайшли на борт літака, Еверет сів з олівцем над своїми кросвордами, і через п'ятнадцять хвилин заснув. Через його сопіння я пересіла подалі.

Книги виявилися цікавими, але я занадто сильно хотіла спати. Тому більше як чотири години проспала, обіймаючи книгу.

Прокинувшись, я відчувала себе прекрасно. В тілі давно не було такої легкості. Поки я спала, хтось встиг принести до нас тацю, з їжею і соком.

Поки Еверет все ще спав, закинувши голову назад, я пообідала. До посадки залишалося ще чотири години. Отже сядемо ми о третій, або четвертій годині дня.

Готували тут смачно, і апельсиновий сік також був смачним. Я, навіть, випила трохи з Еверетової склянки, взяла в нього трохи їжі, поки він спав. Кросворд лежав на одному з колін.

Собаки залишилися на Райену. Він буде приглядати й за цуценятами. Я попросила його надсилати мені (на Еверетовий номер) фотографії. Можна кожного дня, або коли в нього вийде.

Тоді, на моє прохання, Еверет тільки закотив очі, зі словами, що за тиждень з ними нічого не станеться. Але Райен все ж погодився фотографувати для мене цуценят.

Ще час очікування пройшов за читанням фантастичної книги, в якій смертна жінка потрапила в рабство, не буду уточнювати яке, до одного з демонів Пекла. До дитячої літератури таку книгу не віднесеш.

Я вибрала її тільки через обкладинку. Еверет не запитував мене, що я купую. Просто заплатив і все. І добре, що він не запитував.

— Скільки зараз годин?— я смикнулася від різкого голоса Еверета. Він тільки прокинувся, тому його голос був охрипшим.

— Дванадцять. А може вже й година дня. Чорт його знає,— я знову погрузла в читанні. До кінця залишилося трохи менше двохсоти сторінок.

Дикий Пес 18+Where stories live. Discover now