Дикий Пес 18+

37 розділ

Заклад, який Еверет обрав цього разу, виглядав трохи гірше попереднього. Ззовні все не було так красиво, як у "Зміїному гнізді".

Вивіска була зеленого кольору. Це повинен був бути бар "Terra di tasso". З допомогою Еверета я дізналася, що це "Барсуче угіддя".

Не особливо приваблива назва для борделю.

Звичайна кам'яна будівля. На вигляд трохи стара, але в цілому досить приваблива. Якби Еверет не сказав, що ми їдемо до борделю, я б не здогадалася, що в цьому місці жінки продають свої тіла.

Я поклала долоню на ручку і відкрила двері. Холодне повітря відразу вдарило в обличчя.

Мої ноги вже були м'якими, коли я виходила з автомобіля, тримаючи на руках маленьку чихуахуа. На вулиці стало холодніше. Можливо, буде гроза.

Еверет вийшов з автомобіля слідом за мною і заблокував двері. Після гучного "піп", він підійшов до дерев'яних дверей і штовхнув їх вперед, показуючи, щоб я йшла першою.

Я пішла.

Цього разу високих сходів, і спуску донизу не було. Я опинилася в звичайному, самому звичайному барі. Дивним було лише те, що в барі було занадто багато молодих дівчат.

В залі грала приємна дзазова музика. Стіни були зеленими. Темно зеленими. Зелений колір мені подобався, але зараз він виглядав занадто яскраво. Занадто багато його було.

Столики, здебільшого, займали чоловіки. Одягнені вони були не так, як ті, яких я бачила в "Зміїному гнізді". Ці виглядали більш по-звичайному.

Я відійшла вперед і озирнулася. На перший погляд, нічого особливого.
Повз мене пройшла красиво одягнена дівчина і поглянула на мою собаку. На її красивому обличчі з'явилася посмішка.

— Hai un bellissimo cane, ma non credo che tu possa venire qui con gli animali./У вас красивий собака, але не думаю, що сюди можна з тваринами./— Проговорила дівчина, і погладила її по голові. Я хотіла сказати, що в неї лишай, але я не знала, як це буде звучати.

Еверет зайшов слідом за мною. Його відразу помітила одна з дівчат, звабливо рухаючись в його бік.

— Non sto cercando una relazione./Я не шукаю зв'язків./— Протягнув Еверет італійською, і вказав підборіддям на мене. Дівчина посміхнулася і розвернулася.— Йди вперед.

— Ти залишишся тут?

— Мені потрібно дещо взяти. Підіймайся на другий поверх, кімната з номером "11". Двері незамкнені.— Еверет оглянув мене і вказав підборіддям на чихуахуа,— віддай її мені.