Дикий Пес 18+

38 розділ

День весілля видався на диво сонячним, тому стояння під костелем не було настільки поганим, як здавалося до того. Але ноги вже почали боліти.

Дівці довелося найняти доглядальницю на час святкування весілля. Але завтра зранку ми зможемо її забрати. Цим займуся я. Добре, що та добра жінка, яка погодилася пригледіти за псиною, розуміє англійську.

Сакро-Куоре-дель-Суффраджо був найкрасивішим костелем, який я коли небудь бачила. Готика була моїм слабким боком.

Я зайняла собі місце на лавці. 

До дванадцятої години двері костела будуть зачиненими для гостей. Точніше, будуть зачиненими до початку вінчання.

Марії ще не було. А ось Роберт молодший вже тинявся біля високих дверей разом з Еверетом вже більше, як пів години. Поруч з ними стояло декілька чоловік зі сніжно білим волоссям. Сини Пауро. А можливо, його онуки, чи племінники, чи брати? Чорт його знає.

Родовід Барб'єрі був настільки великим, що, напевно, не кожен знав хто, кому і ким доводиться.

Стільки людей, стільки дітей, стільки нащадків.

Поруч зі мною бігали групи дітей, між якими виднілися білі голови і блакитні очі.

Якщо Роберт молодший і Марія вирішать завести дітей, чії гени отримають перемогу? Вони обоє мали домінантний набір генів. Мені це було цікаво.

Набагато цікавіше, ніж просто сидіти і чекати дванадцятої години.

Коли стало зовсім нудно, я піднялася на ноги і попленталася до Еверета, який не приділяв жодної уваги розмовам з майбутніми родичами. Роберт молодший був вимушений говорити.

Наблизившись до їхньої компанії, я почала розуміти деякі слова. Роберт молодший погано говорив італійською, тому Барб'єрі, з поваги, перейшли на англійську. Досить хорошу англійську.

Розмовляли про металургію. Один пропонував перевести за кордон велику партію чугунних виробів. Незаконно вироблених чугунних виробів.

Роберт молодший не давав жодних точних відповідей, киваючи час від часу. Його погляд постійно кидався до Еверета, що спиною підпирав стіну.

Було зрозуміло, що до чугунів йому немає діла. Еверетові також, якщо він взагалі їх слухав.

Повернувши голову трохи вбік, уникаючи нецікавої компанії, Еверет натрапив очима на мене. Вони все ще залишалися неприємно червоними, хоча він виглядав помітно краще.