Міні історія. Аннетта та Натаніель

2K 50 35
                                    

Різке дзеленчання змусило мене відкрити очі. В кімнаті було темно. Здавалося, біля шафи хтось стояв. Перед тим як лягати спати, я перевірила, що там стояло. То був стілець.

Лежачи в ліжку з закритими очима, я також переконувала себе, що то був стілець. Сердце дико билося в грудях. Під ковдрою стало спекотно.

З'явилося відчуття, що моє тіло опустили у вогнище.

Не відкривай очі. Не відкривай очі. Не відкривай очі. Не відкривай очі.

Не потрібно було дивитися той жахливий фільм тиждень тому назад.

Кожного разу я думала, що більше не буду так боятися. І кожного разу всі монстри з тих фільмів приходять до моєї кімнати вночі і стоять у пітьмі, не зводячи з мене червоних, гнилих очей.

Стукіт повторився.

Я затремтіла під ковдрою, надіючись, що коли відкрию очі, то настане світанок. Зранку все зникає. Зранку я нічого не боюся.

Ще один стукіт. Стукали у вікно.

Припіднявшись, я швидко ввімкнула світло на тумбочці і натягнула на себе окуляри в товстій, чорній оправі. Ліжко Марії пустувало. Сьогодні п'ятниця, отже їй дозволено затриматися біля телевізора у вітальні до пізньої ночі. Нам батько обіцяв телевізора у кімнату, коли одна з нас отримає першу золоту медаль.

Коли світло наповнило кімнату, стало легше, але всеодно здавалося, що за шафою чи шторами міг хтось стояти.

Тонкий стукіт знову повторився. Наша з Марією кімната знаходилася на другому поверсі. Ніхто не міг стукати...

З каменем в животі, я піднялася з ліжка і швидко попрямувала до перемикача, вмикаючи світло. Нікого. Прекрасно.

Я підійшла до штор і одним рухом відкрила їх, готуючись зіткнутися з ким завгодно, адже світло було ввімкнуте. На балконі нікого не було. Дякувати богові.

Перед моїм обличчям, у скло прилетів невеличкий камінчик, створюючи те саме стукання. Під моїм вікном хтось ходив. І цей хтось був справжнім.

Я відкрила двері на балкон і висунула в них голову. На вулиці все ще було тепло. Через це я обожнюю літо.

- Нетті? Аннетто?- цей голос я впізнала відразу, тому вийшла на балкон, притуляючись животом до перил.

Внизу плентався худий, високий чоловік. Його постійно хитало в різні боки. Ходив він перевальцем.
Мій племінник.

Дикий Пес 18+Where stories live. Discover now