Еверет зупинив автомобіль біля великої, білої будівлі.
Ми приїхали до лікарні.
Я поглянула на Еверета. Він дивився вперед, стиснувши кермо пальцями.
- Навіщо ми приїхали в лікарню?- його голова смикнулася до мене.
- Навідаємо Семвела. Я не їздив до нього з того часу, як знову отримав можливість ходити. Думав, ти також хочеш його відвідати.- Я хочу його відвідати.
Семвел врятував мені життя. Можливо, він не найкращий чоловік в світі, але мені він подобається. Трохи, але подобається.
- Він ще не вийшов з коми. Дуже складне поранення. Не думаю, що в ближній час Семвел прийде в себе. На реабілітацію також потрібен час,- Еверет зітхнув, проводячи рукою по обличчю.- Семвел один з найкращих моїх людей. Буде не дуже приємно, якщо він помре, не приходячи в свідомість.
- А якщо він залишиться інвалідом? Той чоловік не раз вдарив його в спину. Хребет, спинний мозок, нерви і все таке.
- Тоді йому доведеться піти на пенсію, раніше часу. Семвел не зможе сидіти без діла,- Еверет нахилився до мене, знімаючи з мене ремінь безпеки,- не думаю, що він зможе жити, не маючи змоги піднятися з інвалідного візка.
Нахилившись ще трохи вперед, Еверет відкрив двері автомобіля, запускаючи в салон холодне повітря.
- Виходь. Почекай мене біля машини. Всього лише одну хвилину.
Я кивнула і вийшла з автомобіля, закриваючи за собою двері. На вулиці було холодно. Холодно, сніжно і вітряно. Звичайна зимова погода.
Перед лікарнею був невеликий, проте красивий сад. Посеред дерев можна було роздивитися хворих, які гуляли на свіжому повітрі. Деякі гуляли на інвалідних візках, не маючи сил, чи змоги піднятися на ноги.
Скоро Семвел також буде гуляти по цьому садку. На своїх власних ногах. А якщо і ні, то одного разу я точно погуляю з ним.
- Тобі не холодно? Вітер трохи піднявся.- Еверет вийшов з машини, і накинув на голову капюшон.
- Холодно. Але ж ми зараз підемо до лікарні? Там повинно бути тепліше.
- Там буде тепліше.- Він поклав руку мені на спину, повільно погладжуючи,- у мене розколюється голова. Потрібно буде купити десь таблетки. Тобі не потрібно до лікаря? Я можу домовитися.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дикий Пес 18+
RomanceСесилія старша донька заможного чоловіка. Її батько має гроші, чималу владу в їхньому місті, і навіть вплив на вищих за себе людей. Проте, як сильно може змінитися життя, коли все, для чого працював, розсипається. Висипається з долонь, ніби пісок. ...