Дикий Пес 18+

41 розділ

Гості задоволено заплескали в долоні, роздивившись на білих простирадлах багряну пляму крові, що була яскравим прикладом чистоти нареченої.

Я втрималася від плескань.

Еверет був вимушений, чи зовсім не вимушений, привітати цими оплесками свого брата. Потім, вже після закінчення представлення, щось сказав йому.

Я не була повністю впевнена в тому, що саме він сказав. Та коли потім, Роберт допоміг мені нести валізу до автомобіля, було зрозуміло, що розмова була не з приємних.

Та, що відбулася після представлення, так точно.

Його обличчя було розбитим. Ніс перетинала поперечна подряпина, одне око підбите, а кісточки правової долоні збиті.

Погода була такою поганою, і хмарною, що до самого вечора було неприємне відчуття продовження відпустки в Італії. Тоді я ще ніколи не сумувала так за домом.

Небо було сірим до того часу, поки не настала черга ночі керувати землею.

З настанням ночі хмари зникли.

Мої речі були зібрані ще з самого ранку. І весь день доводилося скидатися від кутка до кутка, шукаючи, чим зайнятися. Телевізор дивитися не хотілося. Читати не хотілося.

Хотілося тільки повернутися до Штатів і лягти ще раз спати.

Після майже безсонної ночі, і пробудження о сьомій ранку, від жахливої спеки, я почувала себе заледве рухливим шматком м'яса і кісток.

Особливо погано стало тоді, коли довелося переслідувати кота Марії, якого вона збиралася забрати з собою. А він, у свою чергу, виявив непереборне бажання залишитися в Італії.

Разом ми з Марією обходили весь будинок, зазираючи за кожен диван, крісло і штору. Я встигла десять разів пожалкувати через своє рішення допомогти в пошуках Томазо.

Він ніби, і повинен був бігати по будинку в синій кофтині, в яскраво синій, та щось мої очі жодного разу на нього не натрапили.

Лише через годину його притягнув Роберт молодший, брудно лаючись. Його долоні всі були в подряпинах і слідах від зубів.

Розхвалений Марією Томазо виявився лисим, непривабливим котом. До того ж, кастрованим.

Він кричав більше, ніж Роберт молодший лаявся, поки тримав його за шкіру на шиї.

Запхати його до переноски було важко. А коли це все ж вдалося зробити, Томазо так стрибав, що ледве не скинув себе зі столу.