Пройти крізь туман

Дивний подарунок

Новий Рік. Мама готує на кухні. Тато дивиться телевізор. Я у своїй кімнаті. Новорічного настрою немає. Я взяла навушники і слухала музику, сидячи на підвіконні і дивлячись у вікно. Падає сніг... Напів потемніле небо. 22:22. Уже скоро 12. Потрібно йти.
Наступний день.
Я проснулась в 8:15. Підійшла до дзеркала і побачила дівчину з приємними рисами обличчя, з чорними, як ніч волоссям
(середньої довжини), з яскраво зеленими очима (неприродно яскравими), які ще не відійшли від сну, з гарною фігурою (принаймі мені так казали), з тонкими губами. Я виглянула у вікно. Трохи темновато. Заходжу у вітальню. Батьки уже проснулися і п'ють каву.
-Доброго ранку. - сказала я.
-Привіт. - відповіли мені. Підхожу до ялинки і бачу коробку (на ньому моє ім'я). Відкриваю. В ньому гарний срібний браслет у вигляді ящірки. А замість очей сині камінці, які так і заворожують. Я відразу одягла його на руку.
- Вау, який гарний.- з радістю сказала я. Батьки посміхнулися. Через 10 хвилин я пішла до своєї кімнати. Включаю світло. Підхожу до стола і бачу пакунок з конвертом. Я відклала записку і вікрила пакунок. Там був чорний лаковий щоденник з білим написом:
Everything is in your hands (Все в твоїх руках). Також на ньому був чорний ремінець із замком. Сам він був середній за розміром. У пакунку також лежала срібна підвіска з срібним, маленьким ключиком. Зверху ключик був у формі серця з білим каменем. Знизу у формі завертушки. А також у пакунку лежала чорна ручка з фіолетовим камінцем на кінці. Взявши ключик, я піднесла його до замка на щоденнику і він підійшов. Я відкрила щоденник. Сторінки були білі, лакові у лінію. На першій сторінці був цитата:
«Іноді потрібно творити безумство»
Я була здивована, тому що, хоч ми живемо у двохкімнатній квартирі, яка дісталася моєму батькові, але трохи бідно. Тому батьки не могли купити ще й такий дорогий подарунок ( а на вигляд він дорогий). Але хто тоді? Я розкрила конверт. У ньому було два листка. На першому інформація про мене.
Ім'я: Рената.
Вік: 16
Сім'я: мати - Еріка. Рижеволоса, кароока, середнього зросту, худа, гарні риси обличчя. Працює ветеринаром. Батько - Кріс. Брюнет, сіроокий, високий, сильна статура тіла. Працює охоронцем.
Зовнішність: зелені очі, чорні волоси...
Характер: спокійна, замкнута, стримана, честна...
Любить: творчість, слухати музику, тварин і природу, фантастику, різні незвичайні місця.
Вміє грати на скрипці.
Друзів немає. „Друзів справді немає, через мою однокласницю, яка знущалася з мене. А мої так звані «друзі» відвернулися від мене“.
Щ-що? Але це все правда. Хто це? Звідки йому про мене це відомо?
Мені стало страшно. Взяла другий листок.
« Дорога, Ріно.
Не бійся мене. Я не бажаю тобі зла. Ти можеш мені довіряти. Це подарунок для тебе. Твоє життя вже зовсім скоро зміниться. Але не хвилюйся. Ти ж любиш безумства. Це я знаю точно.
P. S. Називай мене Захисник. І, будь ласка, поки що нікому про це все не говори.»
Не знаю чому, але страх відступив. Щось мені підказувало, що я можу йому довіряти. Я і справді безумна, як написано у записці. Одягла кулончик на шию.