Ввечері я повернулася до кімнати. У тумбочці, як Захисник і обіцяв, були мої документи. В кімнаті нікого не було, хоча вже темніло. Я взяла книгу Заклинань і знайшла взривне заклинання. „Потрібно прикласти трохи сили, щоб вибух був маленьким і не голосним. Це буде складно, так як я ще не настільки добре володію магією. Але потрібно постаратися.“
— Ти точно готова? — запитав Дарк.
— Не знаю.
Він підійшов до мене зі спини.
— Відійди трохи далі. Ти ж не хочеш, щоб тебе зачепило. — сказав він і потягнув мене подалі від вікна.
— Дякую.
Я направила енергію і сказала заклинання. Вибух вийшов невеличким і майже не чутним, але цього було достатньо, щоб решітка зникла. Я виглянула у вікно і побачила... своїх друзів.
— Ріна... — сказав Нік.
— Що ви тут робите!?
— Ми тобі потім все розкажемо, але тобі потрібно спускатися. — сказала Мія. Хлопці тримали простиню, на яку, як я розумію, маю упасти. Я сіла на підвіконня.
„Блін, коли я ламала решітку, то не подумала, що тут так високо.“
— Я боюсь. — тихо сказала я.
— Ти зможеш. — промовив Нейт.
Я негативно помахала головою. До мене підійшов Дарк і взяв за плечі.
— В тебе все вийде...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пройти крізь туман
FantezieЯ з дитинства мріяла, що на Новий рік станеться якесь диво. Але нічого не ставалося. Ось і настав черговий Новий рік. Але чи насправді він такий, як всі попередні?
