Моє ім'я Теіль

ер.3

— Привіт, Синхен - привітався Теіль, потиснувши йому руку.

Чоловіки усміхнулися одне одному, а після вони зайшли до будинку. По дорозі до кімнати, де зараз знаходився омега, вони обговорювали його стан. По словам Теіля все справді дуже погано, через що навіть Синхен напружився.

— Джеха, зачекаєш, будь ласка, тут? - попросив свого хлопця Хен.

— Добре.

Першим зайшов Те і перше, що він побачив, це усмішку Йона. Це було дивно, але подивившись на Тхеяна – стало зрозуміло, що все було добре. Джійон подивився на нову йому людину і одразу встав привітатися.

— Було весело? Що за гра? - спитав Те, облокотившись об стіл поряд.

— Та, що Ви нам порадили, вона досить цікава. Дякую.

— Пограємо якось разом, мені тепер теж цікаво.

— Як скажете.

Почулися деякі голоса, це були ніби насмішки якісь, але хлопець просто нахмурився та наче відкинув їх, легко махнувши головою.

— Тебе Джійон, правильно?

— Так.

— Радий з тобою познайомитися. Я Синхен, можеш звертатися до мене на ти.

— А, м, добре..

— Мені залишитись чи краще піти? - втрутився у розмову Іль.

— Це вже як скаже Джійон.

Але хлопець впав в ступор, йому було важко самому прийняти рішення, тож психотерапевт вирішив відповісти за нього.

— Можливо, ми зараз поговоримо самі, а у випадку чого ми покличемо тебе. Тобі так підходить? - в кінці Син звернувся до омеги.

— Так.

— Тоді я пішов.

Теіль, більше нічого не сказавши, вийшов з кімнати разом з Тхеяном. Нависла ніякова пауза, але Хен одразу все виправив.

— Про що була гра?

— Там просто треба кидати кубики і ходити, якщо став на клітинку з зображенням, то треба виконати відповідні до неї правила.

— Тобі сподобалося з Тхеяном грати?

— Так, було весело.

— Це чудово тоді. - зробивши невелику паузу, Хен запитує: — Ти добре почуваєшся? Є щось, що тебе зараз найбільше турбує?