В машині Рей почав засинати, після такої сильної істерики дуже хотілося спати. Омега випускав свої феромони, його організм сильно виснажений, тому він не може їх контролювати. Аромат свіжості заповнив всю машину, Тхеяну аж трохи погано стало. Насправді, Теілю також важкувато, бо ці феромони заприємні. Несподівано машину почало нести вправо, через що Іль подивився різко на Тхеяна.
— Все добре? Тхеян.
— Пробачте, пане.
Що ж, і так зрозуміло, що запах Рея трохи збуджуючий. Проте.. всі думки Теіля лише про одне. Бути відвертим, йому набридло все це. Він хоче нормальні стосунки, з психічно здоровою людиною, а з Реєм це здається складним, але не неможливим. Йому подобалися ті дні, коли Рей став почуватися краще, і цих істерик та нападів не було від слова зовсім. Шкода, що довго це не тривало, поступово він повернувся назад в цей жахливий стан. Теіль не бачить майже ніякої різниці між станом на початку та зараз, проте Рей відчуває все це інакше. Для нього його стан значно змінився. Він почувається все так само паршиво, але навідміну від початкового стану, цей відрізняється. Але чим саме він відрізняється.. Тим, що тепер Рей приймає антидепресанти і тому не відчуває такого великого морального виснаження? Чи тим, що Теіль поруч? А, можливо, він викликає у себе провину за свій стан, яка допомогає йому притупити справжні емоції?
Так багато припущень і кожне з них - правильне. Думки Теіля покинули місце його поточного перебування. Він дивився на Рея та задавався багатьма питаннями.
«Чи могла це бути доля? Наврядчи, я ж сам прийняв рішення забрати його до себе, тож це не доля. То карма за минуле життя? Що ж ми з ним такого поганого зробили..»
На деякий час в думках стало порожньо. Але роздуми повернулися вже через кілька хвилин.
«Помре.. Чи варто мені взагалі про таке думати? Ні, не думаю. Але... Якщо це станеться, що мені робити? Одного дня, якщо це повториться, я можу не встигнути. І що тоді?»
Ці думки просто заполонили його голову. Рятуючи Рея, Теіля ніби самого тягне на дно.
— Пане, ми приїхали.
Тхеян би міг і не казати, що вони вже приїхали, але чоловік зовсім не помітив стіни свого будинку, хоч і дивися у вікно.
— М? - Те глянув на Тхеяна в знову у вікно.
— Вам допомогти?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Моє ім'я Теіль
FanfictionПротягом 12 років омегу ростили в Білому домі, де йому завдали багато психічних травм. Дітей та підлітків в цьому домі ростили або для продажу, або для людських втіх. Доживши до своїх 18 років, головного героя виставляють на аукціоні, але, знаючи йо...
