Моє ім'я Теіль

ер.30

Теіль, звісно, сказав своєму другу, що він може приїхати будь-коли, але він не думав, що той приїде настільки рано.

— Ще навіть 11 немає, ти ж сказав, що о 12 приїдеш.

Друг посміхнувся, але Ім бачив його наче наскрізь, проте нічого не казав.

— Будеш каву?

— Та ні, дякую.

— Добре.

Теіль сам зробив собі каву та дістав печево - його ранок на роботі починається саме так.

— Так шо в тебе там за ідеї?

— Зробити по типу інтернет кафе, розумієш про що я?

— А.. Інтернет кафе по віртуальним іграм?

— Ну, так.

— А що, ідея непогана. Мені вже це подобається.

— В мене тупих ідей не буває, ти ж знаєш.

Альфи усміхнулися та продовжили розмову. Звісно, поки що це були тільки наброски. За весь час, поки вони обговорювали, Джеха ніяк не міг сконцентруватися.

— А що по цінам.. Це ж має бути по карману людям. Треба врахувати зарплату робітникам, комунальні послуги, витрати на товар.. Ти взагалі дивився де можна побудувати?

Але Джеха був на своїй хвилі, через що Теіль не витримав і відсунув блокнот, киданув ручку на стіл.

— Джеха.

— Я слухаю.

— Ні, не слухаєш. Кажи, що сталося.

Друг хотів сказати, що все добре, але не зробив цього. Його мучає це, а приховувати від Іля це не хочеться, тому зібравшись, Джеха починає розповідати.

— Вчора ввечорі під час сексу Синхен сказав, що хоче дитину, я думав мені почулося і не звернув на це уваги, а сьогодні зранку він це повторив..

Теіль був здивований, його б також тема дітей налякала, особливо якби йому це дуже серйозно і несподівано сказали.

— І що ти йому відповів?

— Сказав, що поговоримо про це пізніше, бо мені треба їхати.

— ..А що ти взагалі думаєш стосовно дітей? Ти хочеш?

— Звісно хочу, я просто боюся трохи. Ну, це велика відповідальність, знаєш..

Теіль не міг знайти слова, щоб підтримати цю розмову.

— Якщо ви хочете дитину, ви з Синхеном маєте все обговорити, щоб це не було схоже на «ой».