Моє ім'я Теіль

ер.10

— Ти можеш почекати у вітальні. - Іль наче натякнув, що йому тут не можна залишатися одному.

— Добре.

Обидва вийшли та розійшлися в різні сторони. По дорозі до своєї гардеробної, чоловіку зателефонував Синхен, тому продовжуючи йти, він відповів йому.

_розмова_
— Привіт, не відволікаю?
— Привіт, ні.
— Як Джійон?
...

Альфа знову задумався про його стан. Останнім часом все справді дуже добре.

...
— Коли він почав приймати ліки все стало добре. У нього через це не відбудеться потім різкий зрив чи побічні ефекти?
— Дивно.
— Тобто?..
— Не переймайся, все нормально. Ці ліки саме так і мали подіяти. Але може ти там щось начаклував?
...

Теіль зайшов до гардеробної та почав підбирати наряд.

...
— А як же.
— Я сьогодні приїду поговорити з ним, це десь через годину.
— Сьогодні? Можемо на завтра перенести? Ми їдемо гуляти.
— Аа, добре тоді. Хай прогуляється.
— Я завтра зателефоную.
— Добре, буду чекати.
_кінець_

— Це не підійде..

Альфа досі підбирав собі одяг. Але на сьогодні він обійшовся чорною кофтою та білою рубашкою, а вниз чорні штани. На вулиці не холодно, тому на верх ніяких вітровок або курточок він не буде одягати. Вилив на себе наче пів одеколону й зробив гарну зачіску, чоловік поспішив вниз. Омега сидів на дивані, дивлячись телевізор. Теіль не зміг не помітили руки на животі.

— В тебе живіт починає боліти?

— Трохи, але нічого страшного, все добре.

— Нічого не добре, Джійон, йди сюди.

Обидва зайшли на кухню, де Те дав хлопцю його таблетки, завдяки яким через 20 хвилин живіт переставав боліти. В машині Джійону сподобалася одна пісня і Те зробив її гучніше.

— Яку б книгу хотів?

— Хм, щось з жанру фентезі.

— Тобі таке подобається?

— Ну, я не читав подібне, але хотів би.

Чоловік усміхнувся. Він вже заспокоївся, і навіть не зрозумів коли. Зазвичай йому потрібно як мінімум година, щоб заспокоїтися, а тут не пройшло і пів години.

— Сам жанр вже цікаво звучить. - доповнив омега.

— Згоден, є таке.