Моє ім'я Теіль

ер.15

Навіть ходьба по кімнаті не допомагала, лише втомлювала, не даючи сну. Сон ніякі дії не давали. Чоловік думав про багато рчечей, які б могли змусити хоча б позіхати, але було лінь їх робити. Це те саме відчуття, коли ти наче хочеш спати, але заснути не можеш, якби не старався. Вже була третя ночі, а чоловік мучився від слів «Чому я маю тобі вірити?». Власні слова «Я роблю недостаньо» занадто часто звучали в голові. Чоловік в прямому сенсі змучився, він благав самого себе про спроби заснути. Та продовжуючи думати про все безглузде, альфа зміг хоч трішки наблизитися до царства Морфея, але його відволік плач. Джійон плакав від поганого сну, тому Теіль прийняв рішення втішити його. Він не міг лежати поруч і нічого не робити.

— Ччч..

Він був готовий вбити себе заради власного сну. Сон знову зник без сліду через плач Джійона. Йому залишалося тільки втикати у стелю і намагатися заснути. Джійон навіть не здогадується про почуття Теіля, невже він думає, що у нього все добре і його витівки аж ніяк не впливають на Іма? Чоловік готов заплакати від безсилля та думок, що він не може покращити його стан.
Так хочеться спати, але очі відмовляються підкорятись, наче у них особисте життя з'явилося.
Проте заснути все ж таки вдалося, хоч це вже було опів на 5, а от виспатися не вдалося, оскільки треба збиратися на роботу, тож о 8 Теіль вже підготовлював документи до зустрічі, але його самопочуття було не дуже.

— Коли прокинеться Джійон, дай йому його таблетки, я їх підготував, вони на кухні. Ти їх одразу побачиш. - звернувся Ім до Мірін.

— Добре, пане.

— І зателефонуй мені. - Теіль трохи покашляв.

— Звісно.

Жінка до цього намагалася вмовити альфу залишитися вдома через його горло, але той не послухав її і почав збиратися на роботу. В цей час як раз прокинувся Джійон, Теіль допивав свою каву, читаючи щось в телефоні. Омега тихенько підійшов та сів навпроти нього. Те підняв свої здивовані очі на хлопця й поставив чашку на стіл.

— Доброго ранку. Ти чому так рано? Погано почуваєшся? - голос Іма був трохи сівшим.

Підліток ніяк не відповів на запитання. Він наче намагався сховати свій погляд. Йому було ніяково через вчорашнє.

— Все добре?

— Вибач..

Теіль секунди три не міг зрозуміти про що саме каже русоволосий, але вчорашній вечір не так просто забути. Повз них пройшла Мірін, завертаючи на кухню.