ер.51

63 3 0
                                    

— Мам! - крикнув Рей, а потім також покликав і тата.

— Привіт, милий, - мати з усією своєю щирістю обійняла сина.

— Як ти почуваєшся? - запитав батько, теж обіймаючи.

— ..Та все добре. А ви?

— Бачучи тебе, наші справи не можуть бути погано)

Всі усміхнулися. Насправді ж, Рей себе паршиво почуває, але батькам не наважився розповісти. Висока вирогідність того, що це зіпсує їм настрій.

— Теіль не підійде?

— Ні, він трошки зайнятий. - омега сам не зрозумів, чому збрехав. Мабуть тому, що по голосу батьків здалося, ніби вони хотіли його побачити, а якби Рей сказав, що спеціально попросив його залишитися, то батьки б засмутилися, не зрозумівши сина. Та це не так, вони б обов'язково його зрозуміли та нічого проти б не мали. Шкода, що Рей так думає, йому самому некомфортно від цих думок та почуттів, але нічого поробити він не може і тому доведеться змиритися й зачекати доки це відчуття не покине.
Батьки Рея тільки і робили, що розповідали як пройшов їхній день. Вони в Кореї вперше, навідміну від свого сина, котрий тут вже 12 років.

______________

Хоч день і новий, але все так само нудний. Якщо Рей починає сильно думати про своє життя, то виникає дуже багато мотивів для самогубства. Він цілком втомився від усього цього. Хоч його життя і налагодилося, але аж ніяк не самопочуття. Він хоче вбити себе щосекунди. Хоче. Рей тільки і робить, що хоче, бо зробити не може. Бажання насолодитися життям таке велике, але здається таким неможливим. Сміючись зі своїми друзями або Теілем - йому справді смішно, але варто зловити себе на думці, що він сміється, відчуття радощі миттєво покидає його.

— Рей, все добре?

Омега навіть і не помітив, що думав про все це під час того, як Теіль розціловував його тіло. Депресія з'їдає його без зупинки.

— Рей? - Теіль піднявся та ліг біля хлопця.

Ні, нічого не добре. Він до біса втомився. От-от і він заплаче, що й трапляться через кілька секунд.

— Сонце, ти чого? Милий мій.. - але Рей не хотів чути ці питання, він не знає відповіді на них. А якби і знав, то точно не знав як пояснити всі ці свої жахливі та болісні почуття. Тривала тиша від омеги дала Теілю зрозуміти, що краще не питати. В цей момент саме чудове рішення Іма - обійняти його. Весь цей біль, що відчуває Рей, він хоче перейняти на себе. Хлопець забагато натерпівся, будь то можливо, Іль би справді забрав його біль собі.

Моє ім'я ТеільWhere stories live. Discover now