Моє ім'я Теіль

ер.44

...
— Ти знав, на що погоджуєшся.
— Знав, але схоже не був готовий.
— І.. Вибач мені за питання, а що в тебе на думці?
— Та нічого, не кину ж я його. Просто це виявилося важче, ніж я собі уявляв.
— Ще рочки три почекай, мг. Твої тіломери якраз дуже прискоряться і твої клітини будуть не здатні ділитися.
— Дякую, Джеха, але віднині тримай свої розумні думки при собі.
— Це тобі скільки буде? 29? Оце ти старий будеш.
— Ей! Я ще молодий буду!
— В той час, як ти будеш виходити заміж, в мене вже дитина буде.
— Сходи нахуй.
— Так чому ти тоді ще в штанах?
— ..Бля, Джеха.
...

Друзі засміялися майже одночасно.

...
— Добре, мені треба на нараду, я піду.
— Ага, па-па.
— Бувай.
_кінець_

— Тааак, - Іль взяв папку з документами. — Ну, з Богом.

________

Шкільний день Джійона закінчився, в принципі, швидко, але це його втомило. Він би надав перевагу залишитися вдома у ліжечку. Хлопець за цілий день так ні з ким і не познайомився. Йому просто не хотілося, всі ці люди були дивними і некомфортними. Склалося враження, що клас розподілився на групи в перші хвилини. Всього, як здалося Джійону, було 4 групи: типу круті та брутальні, гламурні, газлайтери, а також геймери. На диво, заляканих заучок ще не виявлено. І на щастя, його ніхто не чіпав, проте розслаблятися не варто.

— Привіт~, - протягнув Теіль, посміхаючись.

— Привіт, я не змусив тебе чекати?

— Та ні, все ок.

— Ти хіба не на роботі в цей час?

— Та не думай про це, поїхали додому. - не слова альфи Джійон пристібнувся, після чого знову увімкнув телефон. — Можеш розповісти як пройшов твій день? Мені цікаво послухати.

— Нормально.

— ..Джійон, ну поговори зі мною. - Теілю стало трошки ніяково. Він намагається поговорити з ним, а той знову в телефоні.

— Ну я ж сказав, що нормально.

— Ти з кимось познайомився? Які там вчителі?

— ..Ні. Нормальні.

— Ти їсти ходив?