ер.5

97 10 0
                                    

Це була 15 хвилина як Джійон знаходиться в душі. По руці стікає кров, вже як другу хвилину. Спроби самостійно зупинити її марні, обидві долоні в крові. Сили потроху його покидають, через що він ледь стоїть на ногах й спирається об стінку. Стояти все важкіше, тому він повільно сповзає по стінці, залишаючи слід від руки. В двері стукаються, але Йону не вдається нічого сказати, оскільки ці слова були занадто невпевненими для озвучення.

— Джійон, ти там як? - продовжує стукати в двері Теіль. — Ти скоро?

Тиша його насторожує, тому він невпевнено заходить. Побачене лякає не на жарт, він за секунду опиняється біля нього та намагається припідняти голову, дивлячись на руку.

— Мірін! - кличе жінку Те, оскільки знав, що вона зараз прибирається на поверсі та почує його.

Жінка заходить до ванни та одразу бачить розмазану кров по стінці і частково лежаче тіло, яке Теіль прикриває собою. Джійон ще не відключився, але це скоро станеться.

— Чим мені руку перемотати? У нього кров тече і тече. - це був перший раз, коли жінка почула такий зтурбований голос.

Теіль прикрив його полотенцем і дав Мірін допомогти перемотати руку маленьким полотенцем, - на деякий час це допоможе крові менше витекати.

— Попроси Тхеяна зібратися, він відвезе нас в лікарню. Швидше, будь ласка.

Мірін побігла до кімнати чоловіка ледве не спотикаючись. Теіль обережно його одягнув та взяв на руки, йдучи на перший поверх. Тхеян підійшов через 10 секунд.

— Швидше ніяк?

— Пробачте, пане.

Чоловіки сіли в машину за кермо, а Теіль сів позаду з хлопцем. Альфа їхав так швидко, як тільки міг. Якби не інші машини та не світлофори - вони б доїхали швидше. Всю дорогу Те просив омегу продовжувати хоч щось мимрити аби той не відключився. Щоразу, коли той закривав свої очі - Ім його трусив та просив дивитися на нього.
Вже в лікарні Теілю довелося чекати в залі очікування. Він ледь не з'їв себе зсередини. Чоловік продовжував трясти ногою, доки не вийшов лікар, але це сталося через 20 хвилин. Новини були не настільки жахливими, як уявляв собі чоловік. Джійон не втратив свідомість, додаткове переливання не знадобилося, на щастя, але крові він втратив немало, тому виписали таблетки для підвищення гемоглобіну. Ще пробувши в лікарні трохи часу для заповнення деяких документів, вони поїхали додому.

Моє ім'я ТеільWhere stories live. Discover now