Стрімер. Довга Дорога до Дому

Розділ 77.

Є люди, котрих я був би радий бачити навіть після десяти років. Наприклад Орест. Або Вавилон. Знаю, їх більше немає. Але якщо уявити...

Згідний, поганий приклад.

Але в камері з бетонних стін два на чотири, без будь-яких вікон і двома лавками, що ні сісти, ні лягти — сил шукати кращі приклади не знайти.

Мисливський ізолятор. Холодно, сіро, сиро і вогко. Валерій марно намагався вмоститись на одній з лавочок. Я сидів на іншій і спостерігав за Жерраром. Він все ніяк не міг знайти собі місця.
То підхоплювався, йшов до дверей. То починав відтискатися від підлоги. Потім сідав на лавку. І так по колу. А ще він постійно бубнів, але я вже звик до нього, як до чогось на фоні й не звертав уваги. Жодного слова не згадати тепер.

Я сидів біля стіни, та масажував рубець на грудях. Ось зараз би знадобились знеболювальні. А так доводиться дивитись на оцю виставу одного актора невідомо скільки.

З мисливця в злочинці — ото б реготала Марта.

Так ось. Є люди, яких можна й не бачити. Вони були у твоєму житті до певного моменту і все. У вас свої дороги. Катя до прикладу. Вона мені писала час від часу. Спочатку ділилась роздумами, яке правильне рішення було мене кинути. Я не відписував.

Потім Катя активізувалась в соціальних мережах. На її сторінці зʼявлялись нові фотографії та сторіс. Я перестав дивитись.

Дивно, але сумно мені було від того, що мене це не зачіпало. Це просто дівчина, з якою я спав і яку просив не курити у мене вдома. Я не знаю на сто відсотків, чи згідна зі мною Катя, але це пройдений етап.

Валерій казав, що іноді вона вступала в суперечки з коментаторами під відео на каналі. Особливо, коли ті писали, що я, мʼяко кажучи: скажений мʼясник. Намагалась довести, що це не так. Але намагалась слабо. Сама не вірила.

Є люди, котрих ти не хочеш бачити. До прикладу: Марта і решта мого сімейства. У них в головах бізнес та сімʼя. Я не знаю, з якого моменту для них це стало одним і тим самим.

Все, що б не робили члени сімʼї, мусило мати вигоду. Якщо ти робиш щось без вигоди для себе — ти ідіот. Якщо ти робиш те, що хочеш, але це не принесе користь сімейству Лім — ти ідіот, егоїст та нездара. Або ти — це я.

Є люди, котрих, незалежно від того, хочеш ти чи ні, краще ніколи більше не бачити.

Станіслав Рорк був саме таким. Якщо Василь Грім виглядав як машина для вбивств, то Станіслав більше був схожий на худу жердину. Вузький розріз очей, жовтувата шкіра та зовсім невиразні риси обличчя. Чорні розкосі очі дивились на тебе, як на майбутнього мерця. Волосся він завжди фарбував у білий колір, тому важко було сказати чи є у нього сивина. Тільки рівнем жорстокості Василь Грім до нього відверто не дотягував.