Розділ 63.

17 2 0
                                    

Жеррар таки вцілів. Він сидів на стільці в куті дверей, навпроти капсули сплячого чудовиська. На обличчі дурнувата посмішка. Я кивнув йому (бо руки були звʼязані), проте він мене не бачив. Ілюзія. Суккуби були не рівня берегиням, проте щось та й вміли. Сили переконання у них точно було достатньо, аби накласти ілюзію на Євгена, особливо після контузії.

Перед капсулою з чудовиськом вже намальовані невідомі знаки. Я спробував розгледіти їх, проте нічого не розумів. Складні геометричні візерунки переходили в прямі лінії, оточені овалами та еліпсами. Це виглядало особливо дико поряд з капсулою, технологію котрої було не зрозуміти.

Або після активної фази війни ми усі дуже сильно деградували, або сама технологія підтримки сну хранителя не з нашого світу.

Невже з-за розлому прийшли  чудовиська, котрі випереджали людство технологічно?

Від усвідомлення цього мені стало моторошно. Суккуби не залишать нас живими — це зрозуміло. Але до цього я ставився нормально. Мисливці розуміють, що смерть неминуча. Ми рідко вмираємо від старості. Але про смерть ми ніколи вголос не говорили. Ми просто знали, що вона може настати. І хоч з нас викорінювали будь-які релігійні вірування — ми знали, що думки про смерть просто накличуть її швидше.

Тому зараз я міг зберігати відносно тверезу голову. Але саме усвідомлення пробудження Хранителя мене таки лякало. Що як його поселили в капсулу, бо їх неможливо вбити? Що як капсула, в котрій він зараз спить (хоча я дуже сподівався, що він таким мертвий) зроблена ще якимись чудовиськами? Що як всередині є передавач, котрий накличе сюди ще когось?

Орест колись розповідав, що покійний Ілай Третій спочатку був людиною, а потім став носферату. Він точно описав різних чудовиськ за десять років до самого розлому. Що як за самим розломом залишилось щось страшніше і сильніше?

- Бог з машини, — Клара стала поряд з Жерраром. — Бог, котрого ти не зміг пробудити...

А чи варто?

В голові запрацювали способи знайти рішення. Вони забрали в мене зброю, але не зняли магнітну рукавицю. Активую і дістанусь до пістолета або томагавка. Але чомусь я не став цього робити одразу. Хай відволічуться на хранителя...

Одна з сестер стала збоку біля капсули. Інша стала по центру геометричної фігури й склала руки в молитві. Вона щось шепотіла, проте я не міг розібрати, що саме. Мова була мені невідома.

Стрімер. Довга Дорога до ДомуWhere stories live. Discover now