Жеррар тримався якомога далі. Він сидів ближче до арбалетника (блідого як смерть), ніж до мене.
Я сидів на землі, опершись спиною на те, що колись було автівкою. Зараз це просто брухт. Рубець на грудях палав вогнем, тож я не соромився прийняти знеболювальні пігулки. Котрих у мене ставало все менше.
- Ти нас розумієш? — поцікавився Валерій.
Він кивнув. Його нажаханий погляд блукав по тілах своїх людей. Тоді він коротко переходив на мене, але швидко відводив його. Рубець поволі переставав горіти й переходив у тупий затягнутий біль. У вухах потрохи закладало.
- Я надам тобі першу допомогу, — повільно сказав Валерій.
- Краще добити його, — сам не знаю, навіщо сказав.Жеррар й Валерій з осудом поглянули на мене. Ну звісно, давайте всіх жаліти. Валерій дістав з аптечки бинт.
- Чому ви на нас напали?
Чоловік промовчав. Бо вони грабіжники та мародери, трясця! Можна подумати це щось змінить для його товаришів. Ви напали, у вас не вийшло. Таке буває.
Направив руку. Увімкнув рукавицю. Томагавк завібрував у рані. Наче хотів назад до мене. Чоловік завив.
- Ти або приносиш користь, або ні! — сказав гучніше. — Бо від бинтів, якими тебе замотає мій друг, користь буде. Мені шкода переводити на тебе запаси. Бо в нас їх не так багато, як хотілось. То від тебе буде користь?
Томагавк завібрував сильніше. На Валерія та Жеррара я навмисно не дивився. Знайшлись мені білі пальта.
- Ми думали, ви гуманітарна допомога! — простогнав арбалетник. — Думали ви везете харчі та воду на стіну.
Якщо до того Валерій ще намагався проявляти співчуття, то воно тепер вивітрилось. Обличчя оператора набрало жорстокості.
- Ви зібрались красти в захисників? У людей, котрі обороняють вас від нечисті?
Я посилив потужність рукавиці й томагавк з хрускотом вилетів з нього. По тілу полилась кров.
- Як бачиш, ми не гуманітарна допомога, — сказав, дивлячись, як обличчя того блідне від втрати крові.
- Ми вмираємо з голоду, — слабо сказав арбалетник.
- Ви вибрали грабувати. А коли немає чого взяти — ви жерете тих, кого грабуєте. Кого з нас ви б зʼїли першим?Арбалетник не відповів. Його тіло похилилось набік.
Валерій мовчки став над ним. Дістав цигарки. На мене він не дивився.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стрімер. Довга Дорога до Дому
FantasyВ сучасному світі чари, монстри та технології гармонійно вплітаються між собою. Перевертні, вампіри, демони та люди живуть в стані війни іноді вбиваючи одне одного. Проте мирний договір між расами, названий Великою Рівновагою не порушується незважаю...