Стрімер. Довга Дорога до Дому

Розділ 48.

Інші не поспішали заходити. Гадаю, чекали, коли ми вийдемо. Або оточили будинок. Виходити через двері ми не поспішали. Піднялись по сходах вгору. Прикладом збив замок і вилізли на дах.

Будівля була стара, дах пологий. Тому йшли обережно. Сонце повільно йшло на захід, тож тримались так, аби наші тіні не відкинуло на вулицю. На вулиці чулись крики та ми не звертали уваги. Хай місцеві дають раду з цими найманцями. Нам дивом вдалось уціліти, тож покладатись на везіння я не збирався.

Будинки в Хатаке прилягали одне до одного, створюючи подобу кам'яних змій. І всюди пологі дахи.

- Хімімото буде лютувати, — говорив Жеррар.
- Нам буде однаково, якщо не виберемось. Як твої вуха?
- Ще дзвенить, але вже чую. І в голові крутиться.
- Контузія.
- Та ну?
- А чого ти чекав? Три постріли по нас з гранатомета. Контузія це ти ще легко відбувся.
- Треба було закрити вуха та відкрити рот, — Валерій не втримався й поглянув униз.
- Це пройде?
- Не факт.

Брехати не хотів. Це не лікується. Роки пройшли, люди давно зрозуміли, що це. Але ліків проти контузії все ще не бувало. Єдина панацея — дати бійцю спокій й побути в тиші, без нервових перенапружень.

Але в такому світі це неможливо.

Ми залишились добивати одне одного на його руїнах. Бо ми більше нічого не вміли. Це частково єднало нас з монстрами.

За всі ці роки ми досконало навчились вбивати.

Наступний будинок був нижчим. Я стрибав першим. В колінах хруснуло, автомат ударив по плечах, що аж повело вбік, але я встояв. Валерій приземлився краще. Жеррара довелось ловити. Адреналін поволі вичерпувався й він переставав товаришувати з координацією. Але все ще йшов.

Перед нами поставали дві проблеми.

Коли та як спуститись?

Куди йти?

Якщо це різники, то після настання темряви, вони відправлять по нас упирів. Вночі ми не зможемо заховатись...

Автоматна черга вдарила над нашими головами. Ми полягали на дах. Ще одна вже ближче. Черепицю дробило від куль. Миттю відкрив вогонь в напрямку стрільби.

- Потрібно спуститись! — крикнув Валерій.

Він не став чекати на відповідь. Спустився до краю даху. Виглянув. Зістрибнув.