Розділ 9.

21 5 0
                                    

Не вийшло.

Звуки перших пострілів запакували нас в землю. Валерій ліг за стіною. Але навіть в такому положенні він міг керувати дроном.

Я підсунувся ближче, глянув в монітор. Дрон знімав згори. На моніторі було видно лише спалахи. Звуки ми чули й самі. Упирів було більше. Постріли стали рідшими.

Тепер чулись крики й гарчання упирів. Потім постріли стали взагалі поодинокими.

Спочатку звідти спробував виповзти Берсерк. Він повз лише руками, ноги безсило висіли позаду. Він лише на половину виповз на сонце. Лице перекошене від страху. Йому залишалось ще трохи, коли дві худі сірі руки з довгими пазурами схопили його за ноги й потягли назад. Крик змінився на агонію.

Віддам належне молодшому, тому котрий Череп. Він вилетів з вікна з упирем на спині. Сонце смертельне для тих потвор. Відсутність пігментів робить їх шкіру вразливою до ультрафіолету. Сірий худий упир почав диміти, але зубів з шиї Черепа не забрав. В найманця підкосились ноги й він впав. Упир залишився згори. Шкіра запалала. Ми заворожено дивились, як упир перетворювався на попіл. Череп під ним лише смикався, а з під нього витікала калюжа крові. Перекусив таки сонну артерію.

Камера весь час знімала все згори. Валерій побілів.

- Таки не вийшло, — сказав йому.

Він дивно глянув на мене, але не промовив ні слова. Мені іноді здавалось, що йому не подобаються мої методи.

Дістав з підсумка гранату. Запхав в підствольний гранатомет. Націлився вище будівлі. Прицілився й подумки порахував відстань. Мав би поцілити.

Граната вилетіла з ляском. Описала дугу й впала на дах.

Я знову заховався за стіною й потягнув Валерія за собою. Вибух, шматки бетону розлетілись на всі боки. По стіні, за котрою ми заховались застукали малі уламки. Кожний з них став би для нас смертельним. Але за стіною нам нічого не загрожувало.

- Це і є твій план? — запитав Валерій. — Обвалити стелю?
- Не зовсім.

Я вийшов з-за укриття. Наступну гранату відправив в приміщення. Знову заховався від вибуху. Дим, уламки, звук наче відставав. Один з упирів вилетів звідти. Його викинуло вибуховою хвилею. Тепер можна йти.

Світло з даху забезпечить мені безпечний коридор і дасть змогу відійти. Коліматор на автоматі дозволяв краще бачити в темряві. Рухався швидко. Автомат перед собою. Очі тепер бачили все через приціл.

Стрімер. Довга Дорога до ДомуWhere stories live. Discover now