Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 73

"2"

"1"

За спиною принца закінчився зворотній відлік.

<СИСТЕМА> Час закінчився. З'явився [Каллісто] і вбив [Велетенського Ведмедя].

<СИСТЕМА> Квест [Вполюйте на Велетенського Ведмедя] провалено!

"Бляха, воно рахувало до того моменту, як він з'явився?"

Важко дихаючи, я дивилася на білу квадратну панель, що височіла над кронпринцом.

— На що ти дивишся? Виглядаєш, як ідіотка, — сказав кронпринц, зупинившись прямо переді мною.

Куточок його рота піднявся — і він усміхнувся.

— Що? Знову у мене закохалася?

Тільки тоді я прокинулась і насупилась.

— ......Звісно ні.

— Це розчаровує. Адже я навіть врятував тебе, принцесо, — продекламував кронпринц. Він зовсім не звучав ображено.

Як не дивно, його саркастичний голос заспокоїв моє шалене серцебиття.

"......Ха. Я думала, що той ведмідь справді мене вб'є."

Я згадала, як усвідомила, що у моєму арбалеті не залишилося кульок, і гігантську лапу ведмедя, що височіла наді мною і була готова розтрощити мені голову.

Ноги затремтіли, в очах запаморочилося, і на мене накотила хвиля нудоти.

Я повільно та глибоко видихнула, намагаючись заспокоїтися. Якщо подумати, то провалені другорядні квести не закінчувалися моєю смертю.

Так було і на звичайній, і на високій складності.

Я не померла, коли провалила квест "Зустріч На Фестивалі" з Рейнольдом та Дерріком.

Мисливське змагання було одним із головних епізодів гри, тому було природно, що я зустріну одного з мейл лідів у надзвичайній ситуації — як-от під час невдалого полювання на ведмедя.

"Але чому саме він......?"

Я нахилилася, вітаючи його, але зробила це лише, аби сховати свій похмурий погляд. І змусила себе подякувати йому.

— ......Дякую, що врятували мені життя, Ваша Високосте. Я не знаю, що б я без Вас робила.

— Яка ти смілива, що наважилась сама піти вполювати на найбільш хижого звіра на змаганні.