Розділ 101

87 20 9
                                    

Хтось постукав у двері. Я повернула голову до дверей, залишаючись лежати на ліжку. Було лише кілька людей, які могли мене навідати, тож я не була сильно здивована, коли почула голос дворецького.

— Леді, це Пеннел.

— Заходь, — тихо покликала я.

Він точно почув, оскільки двері скрипнули наступної ж миті. Я не встала і залишилась там, де була — лежачи на животі.

— Леді, Ви дрімали? — спитав дворецький, його очі розширилися, коли він зайшов всередину. — Прошу вибачення. Емілі повідомила мені, що Ви тільки-но повернулися з прогулянки......

Дворецький раптово схилив голову, вибачаючись. Я почувалася дивно, тож глянула на нього і сказала:

— Ні, вона права. Я щойно повернулася. Я лише відпочивала.

— Не виглядає, наче Вам зручно.

— Я збиралася вставати. Що таке?

— Герцог...... — дворецький трохи завагався. — Його Милість просить Вашої присутності на сімейному обіді.

— ......Обіді?

Я одразу спохмурніла. Нещодавно я не пішла на вечерю, на яку герцог попросив Рейнольда мене покликати. Хоча це було досить грубо, але герцог не прокоментував мою поведінку. Тож я думала, що все закінчилось......

— Чи є причина, чому я маю бути там? — запитала я. — Я хотіла сьогодні з'їсти щось просте та відпочити у своїй кімнаті.

— Його Милість має поговорити з Вами про щось серйозне, тож Ваша присутність необхідна.

"Угх."

Я зітхнула достатньо тихо, аби дворецький не почув. Я не хотіла брати участь в обіді ще більше через те, що це "сімейний обід".

Це означало, що я була змушена обідати не лише з герцогом і Рейнольдом, а й з Дерріком, на якого ніколи більше не бажала дивитися.

— Тоді принеси мені щось поїсти зараз. Трохи хліба чи може суп.

— Ви...... бачте? Але Ви скоро підете на обід, тож чому......

— Я не хочу знову голодувати за повним їжі столом, — пробурмотіла я, знизаючи плечима.

— Л-леді! — вигукнув дворецький, блідніючи. — Я-я Вас запевняю, такого більше ніколи не повториться.

Мене розважила його реакція. Дворецький поводився так, ніби я сказала щось зовсім незбагненне. Я пирхнула.

Смерть - Єдиний Фінал Для ЛиходійкиWhere stories live. Discover now