Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 112

Я ніколи до цього не бачила, щоб у його сіро-карих очах вирувала така сильна емоція. Сльози блищали, котячись по його щокам, хоча обличчя Екліса було так само безвиразним, як завжди. Він ніби не був здатний показувати емоції, через що важко було помітити навіть його плач.

— Еклісе......

Сльози здавалися настільки недоречними на його майже ляльковому обличчі. Я порожньо дивилася на це дивне видовище, нарешті насилу знайшовши слова.

— Ти...... плачеш? — спитала я, мій голос трохи тремтів, виказуючи мій подив.

— ......

Екліс не дихав, дивлячись прямо на мене, сльози повільно капали з його лиця. Темно-червоний показник прихильності над його головою, однак, небезпечно блимав.

Моє серце впало тривожно, і я негайно зреагувала, підіймаючи долоню до його щоки.

— Не плач, Еклісе. Чому ти плачеш?

Я намагалася втішити, говорячи до нього, як до дитини, поки витирала сльози, що текли по його обличчю. Водночас я натиснула кнопку [8 мільйонів золота] у системному повідомленні.

Невдовзі слова [Перевірити Прихильність] перетворилися на цифри.

[Прихильність 84%]

"Га?"

Я різко вдихнула, побачивши білі цифри.

"Ч-чому? Чому 84%?"

Мої думки почали плутатись. Останнього разу, коли я перевіряла його прихильність в оранжереї, вона становила 86%. Я досконало це пам'ятала. Проте якось, вперше за весь час, прихильність Екліса впала.

— Скажіть мені...... — промовив він, поки я вдивлялася в нього, зупинившись у своїй спробі висушити його обличчя. — Хто він?

У його голосі була сильно пригнічена емоція, що струснула мене та змусила прийти в себе.

— Він...... кронпринц, — сказала я, кажучи йому правду навіть не подумавши.

Погляд Екліса захитався.

— Крон...... принц?

— Так.

Його обличчя нарешті скривилося у щось дивне, емоції піднялися зараз там, де їх не було, навіть коли він плакав. Я негайно зрозуміла чому: кронпринц був відповідальний за падіння його батьківщини.

— Він мав дещо мені віддати, тож ось чому прийшов до маєтку. Я приймала його подарунок, коли ти мене помітив.