Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 83

Блакитний спалах світла осліпив нас — і сильний порив вітру пролетів повз.

— Угх.

Оскільки я тільки-но встигла піднятися за Каллісто на платформу, то втратила рівновагу через різкий порив вітру.

Я була готова впасти, коли моє зап'ястя підхопила сильна рука.

— Обережно.

Кронпринц, наче зовсім не збентежений вітром, міцно тримав мене.

Коли вітер знову подув, я однією рукою утримала своє волосся і з великими зусиллями розплющила очі.

— Це......

Навколо скелета на вівтарі утворилося велике коло. Почав вимальовуватися складний візерунок, ніби невидима людина малювала на підлозі, і невдовзі блакитне світло знов спалахнуло над колом.

Наче розгойданий невидимий вогонь, невловима енергія шалено кружляла навколо скелета. Це, здається, також викликало сильні пориви вітру. Пошарпане вбрання скелета шалено майоріло.

— Це магічне коло, — сказав кронпринц, що до цього мовчки спостерігав за процесом.

"Магічне коло......?"

Я тупо дивилася на блакитне світло, що випромінювалося від кола, невпевнена у тому, що саме він мав на увазі.

Спочатку стих вітер, і незабаром за ним послідувала невловима енергія. Візерунок на підлозі повільно згас — і у печері знову запанувала тиша.

— Тож хтось все-таки використовував магію на території імперського палацу без дозволу, хоча ця людина очевидно померла доволі давно.

Кронпринц відпустив зап'ястя, за яке схопив мене, коли утримав від падіння.

Скелет, який стояв у магічному колі, звісно виглядав доволі старим.

"Чи це місце зберігалося завдяки магії?"

Печера була доволі вологою, тож такі старі залишки зазвичай вже давно би прогнили.

Ба більше, мені було цікаво, як скелет міг стояти вертикально, коли пориви вітру могли знести з ніг навіть живу людину.

— ......Чому від нього залишилась тільки верхня частина?

Іноді стоячих мумій дійсно знаходили, але це було можливо лише тоді, коли зберігалася шкіра та м'язи нижньої частини тіла.