Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 59

Поки я посміювалась, праворуч від мене хтось сів.

— Ти маєш вести себе пристойніше, — промовив Деррік холодно, відвернувшись від мене. Його слова були настільки тихими, що я єдина могла його почути. — Якщо ти ще раз зганьбиш сім'ю, домашнім арештом це не закінчиться.

Герцог сів навпроти мене і нарешті усі члени родини Екарт були за столом.

Унаслідок чого я потрапила між двох чоловіків, які мене ненавиділи.

"Чому......?"

Збентежена несподіваною ситуацією, я по черзі дивилася по сторонах.

"Чому вони сидять з обидвох сторін від мене?"

Кронпринц не вбив би мене, бо Деррік та Рейнольд сиділи поряд, але я зовсім не була щаслива.

Поряд був не тільки арбалет, але й виделки, ножі та мисливські рапіри. Усюди — небезпечні речі, які можуть легко мене вбити.

Не можу повірити, що ці виродки сиділи по обидві сторони від мене!

"Це не добре."

У мене з'явилось погане передчуття.

— Входить Спадкоємний Принц!

Погане відчуття стало реальністю.

Коли я перевела очі на оголошення, то побачила мейл ліда, що швидко йшов по червоній доріжці посеред зали.

[Прихильність 2%]

Золоте волосся яскраво сяяло під темним нічним небом.

Зазвичай першим я бачила показник прихильності, але в його випадку — це його блискуче волосся.

Поки я тупо дивилася на його волосся, він раптово повернув голову у мій бік, ніби тільки-но помітив мене.

"Ак!"

Я майже зустрілася з ним очима.

Я нахилилася, майже лежачи на столі.

Я відчула, як лівий "X" та правий "X" спантеличено дивляться на мої дії, але мені було все одно.

"Гра, будь ласка, скажи мені, що ми не зустрілися поглядами! Будь ласка!"

Поки я молилася грі, яку лаяла щодня, здалеку пролунав голос принца.

— ......Імператор поїхав на південь, аби подбати про себе. Тож організатором цього полювання буду я.

Відкриття змагання розпочалося. Несподівано він говорив як порядна людина.

Я підняла голову, ніби нічого не сталося.