Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 20

"Щ-що це таке? Що вони......"

Я була шокована побаченим.

Гієни ходили і пускали слину, наче їх не голодували кілька днів, навколо Екліса, який стояв на місці.

На руках і ногах у нього були кайдани, через що він був обмежений у рухах.

Маленький дерев'яний меч — це все, що йому дали.

Крім того, на ньому був лише одяг, що прикривав нижню частину тіла. Жодного захисту.

"Це вже зовсім!"

Моє серце впало. Здавалось, наче вони мали намір, щоб Екліс був з'їдений цими голодними звірами.

"Що мені робити?"

Я почала думати, чи варто мені кричати, що я куплю його, перш ніж щось станеться.

— Кррр—

Саме тоді найбільша гієна стрибнула за Еклісом.

У той же час Екліс опустився і підкотився до дерев'яного меча, блискавично встромивши його в одне око гієни.

Він закінчив, добре штурхнувши гієну.

Ап—!

Гієна закричала і впала на підлогу. Невдовзі вона втратила свідомість, оскільки тепер була нерухомою.

— Кррр, грррр!

Після цього всі гієни, що залишилися, відразу кинулися до Екліса.

— Ах!

Я коротко скрикнула.

Він міг битися з ними по черзі, але я була впевнена, що впоратися з багатьма ними одночасно буде занадто важко.

Проте виявилося, що всі мої хвилювання були марними.

Екліс своїми скутими рухами ухилявся від гострих кігтів і зубів гієн й відбивався від них. Лише дерев'яним мечем.

За лічені секунди впали ще дві гієни. Залишилося лише двоє.

Одна гієна поцілилася в спину Екліса, коли він був зайнятий боротьбою з тією, що стояла перед ним.

Екліс скрутив шию гієні, з якою бився, і швидко повернувся обличчям до іншої.

Ап—!

Потім він вдарив гієну в живіт. Тим дерев'яним, зовсім не гострим мечем.

Плюх—

Остання гієна впала на підлогу, стікаючи кров'ю, що призвело до кінця бою.

— Ха, хаа......