Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 28

25%

З усіх персонажів найвища прихильність була у Екліса.

Однак щось завадило мені захопитися цим.

Прихильність Дерріка та Рейнольда щоразу зростала лише на 2-3%, максимум на 5%.

Але прихильність Екліса, з яким я зустрілася нещодавно, зростала стрімко.

"Чим швидше щось піднімається, тим швидше воно падає."

Озираючись назад до тих часів, коли я грала у гру, прихильність на високій складності часто падала через несподівані сцени.

Ось чому я не могла повністю покладатися на Екліса у своїй втечі.

— ......Мені варто обрати когось іншого, якщо щось піде не так.

Я відчула, як холодний дощ капав на мої руки, що допомогло мені охолодити голову.

— Так, все вийде. Це не було абсолютно несподівано, тому не потрібно панікувати.

Я себе заспокоїла. Моє прискорене дихання поступово вирівнялось.

Нудота, яку я відчула, проходила.

— Емілі розхвилюється.

Я подивилася вниз, відчувши щось холодне, і побачила мокрі плечі.

Тцк.

Я клацнула язиком і пішла.

Тепер, щойно заспокоївшись, я почала відчувати холод і втому.

Якщо я не поспішу назад до маєтку, я упевнена, слабке тіло Пенелопи завтра захворіє.

***

Усі інформатори, яких Емілі пішла шукати, виконали те, про що я їх просила, менш ніж за два дні.

— Пані. Ось те, що леді просила у них.

Емілі поставила на стіл чашку чорного чаю і шматок торта, які я просила, а потім поклала конверти на ту саму тацю, де до цього були торт і чай.

На кожному конверті було трохи бджолиного воску, щоб запечатати його, і на них було видно символи угрупувань.

Я закрила книжку, яку читала, і відкрила усі конверти.

У кожному конверті був один аркуш паперу з багатьма іменами та прізвищами знатних родин.

Одне або два імені були єдиною відмінністю між кожним документом.

— Це все? — запитала я, переглядаючи паперові списки.