Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 31

На мій вигук дітвора замовкла.

— Хто я і хто ви, діти, зараз не важливо. Проблема в тому, що ви намагаєтеся зламати цю дорогоцінну реліквію! — швидко додала я перш ніж хтось із них щось сказав.

— ......

— Хіба у вас немає кілків і молотків? Ваш майстер наказав вам так розбивати той лід?

Я запитала із чистої цікавості, але діти опустили голови, сприйнявши мої слова як докор. Тоді вони пробурмотіли.

— Насправді пан інформатор дав нам це перед тим, як піти......

Хлопчик показав маленькі шило та молоток відповідні до їх зросту.

Інші діти подивилися і теж дістали свої.

— Лід був надто товстим і твердим, його неможливо було зламати!

— І на лід накладено заклинання, так що через кілька хвилин розбите повертається до своєї початкової форми!

— Я думав, що ми зможемо швидко це зробити, оскільки здатні використовувати магію, як пан інформатор......

Діти проговорювали всі свої печалі. Я зітхнула і простягнула до них руку.

— Передайте їх мені.

Я підійшла до гігантської криги з шилом і молотком у руках.

Діти пішли за мною, явно зацікавлені.

— І правда.

Вирізане місце на льоду знову почало набувати початкової форми.

Я дивилася на процес.

Додивившись до кінця я побачила, що відновлення має межу. Вирізане місце не було повністю закритим.

"Можливо, я зможу це зробити, якщо зроблю це правильно."

— У вас є гаряча вода? — запитала я хлопчика з маскою лева.

— Так! Ми можемо створити трохи за допомогою магії!

— Можеш розпилити трохи навколо, не торкаючись краю? Бо реліквія могла зноситися.

Він впевнено кивнув і вказав посохом на лід.

— Water Pishon!

Вода почала витікати з кінця посоха.

Через мить.

— Тепер зупинись. Зачекай, і коли я скажу, полий воду знову.

— Гаразд!

Я перестала пояснювати, що вони зробили не так, і замість цього допомогла їм.