Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 14

Коли я підійшла до дверей бальної зали з притиснутою до шиї хусткою, у мене вже припинилась кровотеча.

Знаючи, що він чаклун, я не була впевнена, чи Вінтер таємно зачарував її.

Я здригнулась і зупинилася, щоб оглянути себе перед тим, як увійти до бальної зали.

"Я не знала, що одягнути сукню тьмяного кольору сьогодні буде такою великою підмогою."

Пляма крові на сукні, яку я носила, була ледве помітна через її темний колір.

Завдяки цьому мені довелося лише трохи поправити волосся, перш ніж увійти.

Знайти Дерріка було дуже легко.

Наш містер "ігрова ціль" з холодною аурою самотньо сяяв серед усіх оточуючих його людей.

"Він сказав мені просто мовчати і не галасувати...... Якщо побачить поріз на моїй шиї, він розлютиться."

Я була надто зосереджена на тому, щоб згадати попередження, яке Деррік дав мені, коли ми прибули на імперські землі, що й не помітила на собі погляди людей.

Не помітила, що лише тому, що сукня моя була в порядку, не означало, що я сама була в порядку.

— ......Брате, — тихо покликала його я.

На щастя, він почув цей тихий оклик, що був майже шепотом посеред усього натовпу, тому що одразу після цього він обернувся, аби поглянути на мене.

— Думаю, що вже піду, я почуваюся не дуже добре.

Блакитні очі Дерріка розширилися, коли він помітив свою бліду молодшу сестру, яка мала вигляд, ніби от-от знепритомніє і до шиї якої була притиснута закривавлена хустка.

— Прямо зараз.

Все почорніло в одну мить.

Коли я знепритомніла, останнім, що побачила, був Деррік, який біг до мене з блідим обличчям.

***

Я не пам'ятала нічого після того, як знепритомніла на балу.

— Пані—!

— Швидко! Поспішайте та приведіть лікаря!

Було чути квапливі крики та рвучкі кроки.

Той факт, що я цілими днями лежала у ліжку, страждаючи лише від маленького порізу на шиї, викликав у мене сміх.

Наче весь стрес, який я ігнорувала через те, що була зайнята спробами вижити, миттєво вибухнув.