"Що це?"
Мене збентежила біла квадратна панель, яка з'явилася так раптово.
Я й гадки не мала, що існував такий квест, тому що не була на мисливських змаганнях навіть на звичайній складності.
Поки я думала, що робити, на білій квадратній панелі з'явилися нові літери.
<СИСТЕМА> Оскільки це головний квест, його буде прийнято автоматично через 5 секунд.
"5"
"4"
"3"
Під час швидкого зворотного відліку я натиснула [Відхилити], не замислюючись.
Біле квадратне віконце одразу зникло. Але натомість......
— Давно не бачилися, принцесо.
Червоні очі пронизливо дивилися на мене.
"Божевільний."
Мені вдалося проковтнути майже рефлекторний крик. Мої очі тремтіли, як під час землетрусу.
"Чорт його забирай......!"
Я відвела очі від кронпринца лише на мить, аби перевірити системну панель.
Саме у цю мить він непомітно пройшов до мене.
Кронпринц, що нахилився вперед, склавши руки на столі, посміхнувся мені з диким поглядом, наче дивлячись на свою здобич, а крізь червоні губи проступив білий зуб.
Я наче задихалася.
— Я...... вітаю мале сонце імперії, — промовила я, намагаючись стримати свій тремтячий голос.
— З тобою важко зустрітися.
— ......
— Тож, після гарячки, тобі вже краще?
Замість привітання він сказав щось інше. З тоном близьким до глузування.
Це правда, що я страждала кілька днів після того, як він порізав мені горло.
Я хотіла застрелити його, тому що не почувалася краще, проте моє життя було мені дорожчим.
— Завдяки Вашій турботі...... я повністю видужала, — відповіла я, відчайдушно намагаючись натягнути усмішку.
Наступне, що сказав кронпринц, відчувалося як знущання.
— Якби ти сказала мені відвідати тебе, я би кинув все, аби прийти.
— ......
— Я чекав кілька днів, але так нічого від тебе і не почув.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки
FantasyЯ перевтілилася в лиходійку зі зворотного гарему, єдину прийомну доньку герцогської родини Екарт. Але складність просто повинна бути найгіршою! Усе, що я роблю, призведе лише до власної смерті. Мені потрібно зійтися з одним із мейл лідів із гарему г...