Розділ 109

92 20 10
                                    

Із порожніми очима я повільно опустила погляд на папір, все ще стиснутий у моїй долоні. Білий конверт, який я прийняла без зайвої думки, раптом відчувався дуже важким.

— Я також вирішив повторно розслідувати той маленький інцидент, — байдужо промовив кронпринц.

— Повторно розслідувати?

— Так. Мені було цікаво, чому ти вела себе так чудернацько минулого року.

Хоча я не була насправді винна, я все одно почувалася вразливою під його важким поглядом.

— Поки я допитував членів дому Келлін, то також зміг задати кілька питань графині Дортеї. Вона доволі легко та швидко все пригадала.

— Графиня...... Дортея?

— Так. Вона супроводжувала леді Келлін та свідчила на суді, — додав кронпринц, киваючи головою. — Ймовірно, організатор їх чаювань міняється кожного мисливського змагання. Минулого року організаторкою була Келлін, а цього — Дортея.

Це нарешті роз'яснило, чому мене так раптово запросили на чаювання, хоча я не знала нікого особисто. Ця дурна жінка, напевно, була причетна і до минулорічного інциденту.

— Чого ти поповзла назад на те чаювання, коли знала, що вони всі між собою товаришують? — здивовано запитав кронпринц.

"Це хто ще повз! Я пішла туди на своїх двох, сучий сину!"

Як я, не будучи справжньою Пенелопою, могла знати, що вони всі були у зговорі? Я відчула приплив обурення, але з великим зусиллям придушила його. З точки зору кронпринца це було доволі обґрунтоване питання.

— З інциденту минув цілий рік...... Я думала, що, можливо, щось змінилося, — розпливчасто відповіла я.

Кронпринц подивився на мене із виразом щирого здивування.

— А я вже думав, що ти наймерзенніша з лиходіїв...... У тебе, на диво, є невинна сторона.

— Я пацифістка. Я не дістаю свого меча у мить, як хтось мене розізлить.

— Ні, ти натомість дістаєш свого арбалета.

Я зціпила зуби. Мені не було що на це сказати.

"Дурна Пенелопа!"

Насправді, я знала лише кілька деталей минулорічних подій. Але й цього було достатньо, аби додумати все інше. Хоча я здивувалася, дізнавшись про договір герцога з Келлінами та передачу їм алмазної копальні.

Смерть - Єдиний Фінал Для ЛиходійкиWhere stories live. Discover now