Одна пісня на двох

54

– Давно нічого не чула від тебе, Міллі? Як ти? Як малеча? – поцікавилась я, застеляючи ліжко після ранкового душу.

Ми з кузиною не говорили з тих пір розмови у вітальні тітоньки Дії та Альберта. Бувало, що вона могла щось написати й спитати, але через брак вільного часу я просто читала її повідомлення і забувала відписати.

– Привіт, Рейчі, – сказала привітно вона. – Ми нарешті оселилися у новій квартирі, тому вже все чудово. А малеча росте. І непогано так, якщо судити з розміру мого живота на тринадцятому тижні. Я вже перейшла на штани з гумкою.

Її сміх завібрував у слухавці.

Я навіть уявити не можу Міллі з маленьким животиком, ніби досі сумніваючись у тому, що вона вагітна. Вже дуже хочеться побачити її і переконатись у цьому на власні очі.

– І хто ж там живе? Моя майбутня племінниця чи племінник?

– Це надто малий термін для того, щоб знати точно, але лікарка натякнула на дівчинку.

Тепер і моя усмішка розтягнулася на всю ширину.

– О-о-о, це ж так чудово, Міллі! Ти з дитинства мріяла про донечку, граючись маленькою Барбі.

– Тепер у мене буде справжня Барбі. Якщо, звісно, до двадцятого тижня вона не стане Кеном, бо це можливо, – вона знову засміялася і я разом із нею.

Паралельно дівчина скинула мені фото з ультразвукового дослідження, де вже чітко було видно маленький сформований плід, а не лише крапочку, яка була на знімку минулого разу. Я розтанула від хвилі щастя, яка різко накрила мене у той момент. Колись і я хочу відчути те, що зараз відчуває Міллі. Але тільки після організованої успішної кар'єри. Для цього для початку треба перемогти у конкурсі.

– А як твої успіхи у підготовці до шоу? Хоча ні, не кажи, я й так знаю: тут весь Ліверпуль гудить про вас. Тебе ще не переслідують божевільні фанати?

Це була правда: наша популярність з Майлзом росла так само швидко, як математична прогресія. За моїм основним профілем у соц.мережі стежило вже майже сто тисяч підписників, а сповіщення про повідомлення приходило ледь не щосекунди. На вулицях також стали впізнавати, що не могло не тішити. Це відчувалось, як початок чогось нового й грандіозного. Такого, про що я давно мріяла і воно нарешті почало збуватись.