21

54 9 1
                                    

Попередження: всі чутливі читачі, читайте, будь ласка, главу з обережністю. Вона містить не дуже приємні описи щодо зради і певних психологічних проблем, які пов'язані з низькою самооцінкою. Дякую.


Я вийшла першою, щоби прогріти машину, поки Мерсі ще пішла до вбиральні. Мене досі картали думки про те, що «я роблю неправильно», що «менше знаєш – краще спиш» або «для чого мені це бачити?» і т.д. Але в інший момент, хотіла на всі сто відсотків переконатися у зраді, щоби потім не шкодувати.

Моя нова знайома вийшла з ресторану і помахала мені рукою, типу «їдь за мною». Кивнувши, я завела двигун. Дочекавшись моменту, коли вона поїхала першою, увімкнула передачу та рушила з місця. Я старалася сфокусуватися на дорозі, але руки все одно трусилися при малій думці про те, що відбудеться через декілька хвилин. Деколи на очах з'являлися сльози, але я швидко стряхнула їх.

Що б порадила мама, якби я сказала їй про цю ситуацію? Яким би словом вона мене втішила? Як мені її не вистачає...Тато б точно не залишив все так, як зараз. Поїхав би до Девіда, щоби дати пару стусанів за мене. А зараз я сама по собі. І стусанів можу тільки я сама. Ну або Ві. Проте, я не дозволю їй цього зробити. На жаль, чи на щастя, він, як і є, так і залишиться її кузеном, і розпалювати ненависть між ними я не збираюся.

Ми під'їжджали до готелю. До місця, де я розставлю всі крапки. Я впевнено вийшла з машини, коли Мерсі вже чекала на мене коло входу. Стиснувши руки у кулаки, я підійшла до неї.

- Готова? – запитала вона мене, коли я опинилася поруч.

- До цього хіба можливо бути готовим? – я закотила очі, проходячи повз, зразу у приміщення.

Декілька пар очей покосилися на нас, коли нові лиця зайшли до готелю. Я трішки оступилася, але Мерсі мене підштовхнула йти далі, прямо до рецепції. Ну гаразд... Крок за кроком, я опинилася на місці, а нова знайома стала поруч.

- Доброго вечора, мені, будь ласка, ключ від 653 номеру, – сказала впевнено вона, осліплюючи хлопця на рецепції своєю блискучою усмішкою.

Він завмер так, ніби був згоден не тільки цей ключ дати, а й сто інших.

- Доброго. Ваше ім'я, міс?..

- Мерседес.

- Чудово. Ця леді з Вами? – запитав ввічливо той, вказуючи на мою статуру.

Одна пісня на двохWhere stories live. Discover now