Одна пісня на двох

38

– Отже, ось ваш план дій на майбутній місяць.

Гвенделін підійшла, простягаючи кожному з нас стандартний листок паперу. Я пройшлася очима по тексту і примружилась, коли плани не виявилися тими, якими очікувала.

– Завтра спільна фотосесія? – я підняла листок, вказуючи пальцем на цей самий пункт.

Глянувши на Майлза, зрозуміла, що йому план теж не дуже до вподоби. Натомість наша кураторка тільки байдуже знизила плечима.

– Я теж вважаю, що зашвидко, але, мабуть, ваші фотографії потрібні їм для реклами.

– Тепер у нас дві репетиції на день? – в обговорення вступив Майлз.

Дві?! Це ж ще більше часу перебування з Майлзом. І часто наодинці. Ці зустрічі на мене дуже погано впливають.

– Так, тому що скоро доведеться записувати пісню, а у вас вона досі ще не готова! На якій ви стадії розробки?

Ми з Малленом переглянулись. Насправді... ні на якій. Кожен із нас написав дещо, але в одну пісню наші рядки не перетворювались, адже у нас занадто різні погляди та жанри. І я, чесно, не знаю, як це вирішити.

– Думаю, десь посередині, – відповів напарник замість мене, за що я була вдячна.

Гнів Гвенделін на мене дещо відрізнявся від гніву на Майлза. Але все одно звучало голосно:

– Що? Це неприпустимо! Що ви робили на минулих репетиціях?

– Вірші читали, Міс Бланш, вибачте, – сказав жартома хлопець, після чого я ткнула у нього ліктем.

Поки той награно зашипів, я відповіла серйозно:

– Грали й, звісно, що співали... Але тільки відомі всім пісні. Щось своє ми ще не придумали. Нам важко дійти до компромісу у цьому плані.

– Так старайтеся, Рейчел Аддамс, тому що ви знали, на що підписувались!

Це вже звучало по-хамськи, хіба ні? Я сильно стиснула рота, щоби не піддатись бажанню послати її під три чорти. Для чого вона взагалі приїхала? Пограти на нервах?

Майлз хіхікнув, відійшовши подалі, чим ще більше мене збісив. Гвен це теж почула, і їй це не сподобалось, адже додала таке:

– Це і тебе стосується, Майлз Маллен. І до тебе у мене є окрема розмова. Проте, це пізніше. Зараз сфокусуйтеся на репетиції.