39

67 7 2
                                    

POV Miles

– Що це було? – запитала дівчина, яку я досі тягнув за руку у бік примірочних.

– Ти про що? – сказав так, ніби не розумію, про що вона.

Рейчел потягнула мене сильніше, змушуючи зупинитися, і цього разу я послухався. У її очах горіла злість – це було помітно навіть з таким яскравим макіяжем. І у словах таке теж відчувалось:

– Що за дурну сцену ти влаштував перед Домініком?

– Це ти мені поясни.

Я склав руки на грудях, знову проводячи по ній своїм важким поглядом. Вона виглядала гарно. Ні, навіть більш ніж просто гарно: це густе пшеничне волосся, яке спадало об'ємними локонами їй на плечі, ці темні вигнуті брови, які ідеально пасували її типу лиця, ці холодні, але блискучі зелені очі, які запам'ятовувались надовго, та ці акуратні, немов бантик, ніжно-червоні вуста... не давали мені спокою. Точно, як колись – тільки зараз я зміг це визнати.

Як вона може викликати у моїй голові такі думки? Крізь стільки років суцільного уникнення одне одного та ненависті? Після всього, що вона наговорила мені?

Точно магія.

– Не переводь провину на мене! Ти навіть нічого йому не сказав, просто забрав мене з собою, ніби я якась... річ.

– Ти не річ, – переконливо відповів я, коли побачив один лише натяк образи – маленька зморшка у неї на міжбрів'ї. – Я зробив це для того, щоби у нього вже з'явилися підозри, що ми разом. Ну або йдемо до цього.

– Але насправді ми не йдемо до цього, – Рейч ще більше нахмурила брови.

Я погодився:

– Ні, але ти сама казала, що зрозумію, коли доведеться «грати». Я гадав, що це саме той момент.

– Але Дом...

Напарниця не договорила, а її рука завмерла у повітрі, коли вона хотіла показати нею на того хлопця. Її мова тіла так і шепотіла «ти скажеш щось лишнє».

Я стиснув зуби, коли почав догадуватись, що напарниця хотіла сказати. І з боязню перепитав:

– Він тобі подобається?

– При чому тут це? – закотила втомлено очі. – Він єдиний, хто поставився до мене з повагою під час знайомства, навіть при тому, що я не на жарт вдарила його дверима. А не як ті дві дурепи, які завдяки мені хотіли познайомитися з тобою!

Одна пісня на двохWhere stories live. Discover now