На грані Ч/б Божественна гра

8

-Радий працювати з вами усіма,-розтягся у посмішці Алан і злегка вклонився.

-Ми також!Ага!Ми теж раді!-закивало товариство,помітно повеселівши.

Срібноволоска усміхнулась. Демон видався їй дуже милим.

-Добре,що новенький виявився таким привітним,правда?-прошепотіла Мія до Грея,-Чому смієшся?!- вона ображено зиркнула на демона,що тихо захихотів.

-Та нічого,-лукаво хмикнув той,-ти ж сама лише рік тому до нас приєдналась. Незвично чути від тебе "Новенький"

-Не звертай уваги,-втрутилась у розмову Юкі,-Це навіть добре,бо ти говориш,як справжня частина сімки. І взагалі Грея не слухай,він неук.

-Я один раз,забувши назву, назвав Кальцій вітамінкою для інвалідів,а ти досі згадуєш!

-Й-я, мабуть, піду...кудись,-Мія тихенько вислизнула з їхньої дискусії.

Тим часом товариство обступило Алана з усіх боків,засипаючи запитаннями.

-А яка в тебе зброя?

-Скільки тобі?

-Ти дотримуєшся правил безпеки?

-От знайшла що спитати! Алане,яких дівчат любиш?

-Дякую за увагу,народ,-засміявся хлопець,-Та,може,я просто розкажу все про себе і ви отримаєте відповіді на всі запитання.

-Демони схвально закивали і юнак почав :

-Моє ім'я вам уже відоме. Мені лише дев'яносто сім років.  Зброя...-Алан сором'язливо почухав потилицю й виставив наперед вузеньку чорну парасольку,що спершу видалась Мії ціпком. Її наконечником служила крихітна золота корона.

-Гарна ж яка!- зацокотіли Юкі з Луною,та Едвін втрутився, вгамувавши їх:

-Покажіть краще нашому колезі штаб,його кімнату,годі сидіти без діла.

-Щось ти не в гуморі сьогодні,Ед,-вдавано насупилась Юкі,тягнучи разом з Луною Алана в коридор,-Один з твоїх кактусів зав'яв,чи що?

Мія тихенько втягнула голову в плечі,розуміючи справжню причину відсутності його настрою.

-Де ж Алан житиме?-тим часом запитав Грей

-Та, в тій кімнаті,що призначалась для гостей,а потім для Мії,-стенув плечима князь,-Усеодно її так і не використали.На сьогодні ви вільні,можете приєднатись до екскурсії чи просто займатись своїми справами.