Мія повільно розплющила очі.
Розсіяні промені сонця, з великою натугою пробиваючись крізь густі хмари, все-таки змогли зазирнути у незвично похмуру кімнату, проте, сахаючись холодної атмосфери,не наважувались піти далі, ніж на кілька метрів. Навколо панувала німа напівтемрява.-Еліне?-Мія слабким голосом покликала хлопця, проте відповіді не було. Дівчина кинула погляд на його порожнє ліжко.
-Еліне? Де ти?!-вже голосніше мовила вона.
-Ммм, Ед, дай поспати,-поруч почувся сонний голос демона,- У коні надто зручно, Троя зачекає...
Мія озирнулася. Юнак мирно спав на її ліжку, щоправда, по-панськи влігшись на улюбленій ковдрі,гладенькій, майже шовковій. Поборовши бажання зіпхнути його до бісової матері, Мія задумалася. Учора вони до самісінької ночі сиділи, будуючи різні теорії, та зрештою, не в змозі протистояти втомі, так і полягали,чи то пак, попадали спати. Згадалася учорашня розмова :
-Хіба не краще буде просто позбавити його безсмертя?-Елін тоді здивовано подивився на срібноволоску.
-Можливо. Не знаю,-вона відвернулася від юнака.
-Хай там як, якщо хочеш його подолати, я тобі допоможу.
-Не треба.
-Чому ж ні?
-Бо так не повинно бути. Узагалі, ми не повинні вбивати собі подібних,-Мія сховала лице в долонях,-Знаєш, даремно я це сказала, згарячу. Ти маєш рацію. Просто зроблю його смертним...
Щось зваживши у голові, Мія ледь посміхнулася і, вагаючись, лягла поруч із ним.
Тепло його тіла швидко заколисувало. Одразу стало так спокійно, що увесь світ та його проблеми почав розпливатися, мов у сонному мареві. Срібноволоска кинула погляд на демона. Той дрімав із ангельським виразом обличчя, мирно посапуючи уві сні. Тихенько потяглася до його руки, яка одразу ж легенько стиснула її долоню у відповідь. Посміхнулася. От завжди він такий. Готовий захистити, кинутися в бій, хоча про себе зовсім не думає, ніби йому геть байдуже до свого життя....
Мія звелась на лікті й обережно нахилилася над юнаком, відгорнула пасмо неслухняного,чорного,як вороняче крило, волосся з його чола, залишивши легкий, невагомий поцілунок на його вустах. Тоді встала з ліжка й обережно попрямувала до виходу з кімнати.

ВИ ЧИТАЄТЕ
На грані Ч/б Божественна гра
FantasyУ другій частині Мії доведеться згадати три місяці стертої пам'яті,взяти учась у невідворотній грі долі й,зрештою,врятувати світ. Нові цікаві пригоди,несподіванки і таємниці - вам сподобається,обіцяю :)