На грані Ч/б Божественна гра

29

-Розказуй усе й негайно, а я поки придумаю способи тортур для цього козла,-Юкі підкреслено мило посміхнулася, безстрашно викинувши Алана за двері мов якесь щеня, та співчутливо поплескала Мію по плечі,-Головне не плач, він не вартий твоїх сліз.

-Тут набагато тяжча ситуація,- зітхнула Мія й знесилено впала на ліжко подруги,-Власне, нас намагався посварити Алан, з яким ти щойно якусь кашку варила.

-Ніяку не кашку, а чудесне зілля, яке дає змогу стирати пам'ять навіть звичайним смертним! Та й по-друге, як така лапочка, як він бути злюкою?! Нащо йому взагалі вас пересварювати?

-Я гадки не маю. Я вже зовсім нічого не знаю,-Мія тяжко зітхнула, ткнувшись обличчям у подушку,-Мене навіть більше турбує те, що Алан має чим шантажувати Еліна. Що він може сказати, аби змусити мене зненавидіти Ела?

-Пробач, та відповіді на це питання я теж не знаю,-голос Юкі став м'яким, неначе голос бабусі, що утішає наївне внучатко,-Я можу сказати зовсім небагато, та можливо це тобі якось допоможе. Коли я, юна стодвадцятирічна дівчинка, отримала звання найкращого алхіміка та отрутознавця світу демонів, вперше переступила поріг штабу, в кріслі Еліна сидів один демон Джоель Кроуфорд, на вигляд лиш трішки старший за мене, від якого йшла дивна тяжка аура, хоч він мав цілком байдужий вигляд. Власне, він носив ім'я Аваддона, тож не дивно. За рік він безслідно зник, лише прийшла коротка звістка про його загибель. Майже сотню років ми не могли знайти йому заміни. А потім з'явився Елін, як промінчик сонця в порівнянні з тим хлопцем. Хоча той промінчик одного разу ледь не спалив увесь командний центр Луни, перекинувши миску з пластівцями на усе її електронне приладдя... Часом я думаю, наскільки ж Ел схожий на того юнака...але це ж неможливо, він щонайменше на чотири роки старший... Слухай, може Алан і є тим дивним чуваком?

-Оце вже ні, повір, я знаю,-Мія підхопилася з місця та заходилась крокувати по кімнаті,-Це вже починає мене дуже діставати. Таке враження, ніби всі ці ігри - лише продовження кошмару.

-А раптом Алан - реінкарнація Ірен?

-І всі події...чекай, що ти сказала? Таке справді можливо?!

-Власне, я не впевнена, але тут узагалі таке казна-що відбувається, тож усяке можливо...Алан теж має великі царські нахили, це помітили всі...

Зненацька Мія різко зупинилась і якби не проворна Юкі, поцілувала би підлогу. Тоді дівчина впевнено скочила на ноги, а з її обличчя не сходив злякано-радісний вираз.