59

17 5 0
                                    

Вулиця. Небо. Задрипані, пошарпані будинки. Запах кориці та випічки. Ранньовесняний вітер із присмаком зими. І дивовижно зведені палаци хмар за горизонтом. Порепаний чорний асфальт під ногами. Благенька куртка кольору хакі. Хутро капюшона ніжно шелестить над вухом. Вицвілі вивіски хилитаються. Соце вфдбивається у крихітних запилених віконцях висоток.

Такий знайомий сценарій, можна сказати, рідний...

-Ну ж бо, покажися, - стомлено зітхнула Мія,- Тепер я знаю все. Знаю, хто ти, що накоїв.

-Пробач мені.

Голови й не треба було повертати, просто прийшло розуміння, що він уже є, хитається маревом у вікні найближчої крамнички.

-Дивлячись що саме,-Міїн голос затвердів у крицю,-Батечку...

...

-Вона досі не прокинулася? Які прогнози в нашої найкращої цілительки?-Едвін стомлено плюхнувся поруч із Юкі, що саме ретельно перемішувала якусь димну суміш у горщечку.-Скільки вже вона в такому стані? Два дні? Три?

Король демонів був у своєму звичному бомжуватому вбранні, підтепленому хіба ще однією пожмаканою сорочкою, та чомусь здавався набагато старшим, ніж раніше. Чи то так освітлення лягало, чи така пора, та на обличчі демона лишалась невловима тінь.

-На жаль, на це аніскілечки не може вплинути моє втручання, я зробила все, що могла,-стенула плечима Юкі,-Таке враження, ніби щось тримає її там, на межі. Може, їй треба оговтатися від шоку, зрештою, те, що сталося...

Демонесса закусила губу, затнувшись.

-А він досі з нею?

-Еге ж. Його й за вуха не відтягнеш від її ліжка, все сидить поруч... не відпускає руки, хоч би що я йому не казала.

Едвін наморщився і підставив обличчя сліпучим сонячним променям, мовби й не помічаючи нетерплячого погляду Юкі, який, здавалось би, і в залізі дірку би проплавив.

-Ну, що вже,- здався той після незручної мовчанки.

-Я цей, хотіла тебе запитати дещо, -Юкі похилила голову, відклавши вбік горня з підозрілим варивом, -з моменту тієї битви дещо не дає мені спокою...

...

-Як... Як ти думаєш, просте "пробач" поверне усе на свої місця?, -Міїн погляд палав, пропалюючи дірки в нечіткому зображенні,-Поверне втрачений дім, утихомирить біль? Поверне вас із мамою до життя?

На грані Ч/б Божественна граWhere stories live. Discover now