На грані Ч/б Божественна гра

54

-Що нам робити, Едвіне?!-розпачливо скрикнула Юкі,-ми не можемо  її ось так покинути!

-Згоден,-тяжко видихнув Едвін, спершись на коліна,-Але можемо переконати в цьому.

-Як це? Нащо?!

-Усе просто. Із нами Мія стримуватиметься. - із затіненого кутка випливнив силует Невіна,-Це саме те, що в бою з Еліном є рівноцінним колективному самогубству. Ми тепер люди, тож можемо померти, якщо той шибздик чорноволосий навіть чхне на нас.

-Крім того,-Едвін похитав головою,- це не моя ініціатива була. Я виконував частину прохання Мії.

...

-Слухай, Еде,-у безмежній глибіні чорних очей спалахнула червона іскра,-Можна попросити в тебе ще дещо?...

-Я не в стані відмовляти тій, що може стерти мене з лиця землі, змахнувши пальчиком,- гучно засміявся демон,-Валяй.

Срібноволоска зітхнула:

-Алан би не з'явився мені просто так. Він упевнений, що я маю, що йому запропонувати, інакше він не вимагав би угоди так яро. Тож я хотіла би попросити тебе, Еде... Знайди усі предмети, принесені нами з Криївки. Серед них може бути щось, чого так боїться той покидьок... І, якщо... коли настане момент, коли Алан пришле по мене Ловела й решту, попри все, коли попрошу, просто бери всіх і тікай туди, де перебуватиме той предмет. Це може бути вашим останнім шансом- Мія затнулася,- шансом, якщо я....

-От же ж дурбецало ти, мала,-буркнув Едвін роздратовано,-Я знаю, що Елін мене вб'є напевно, як дізнається, та один біс...

Демон незграбно і міцно притис до себе в обіймах срібноволоску, аж та здивовано кавкнула з несподіванки.

-Дурне ти теля, не можна завжди думати про найгірше,-пробурчав Король Демонів,-Якщо хочеш, аби я забрав усіх, то я зроблю це. Але  не оформлюй тимчасову розлуку за кінець, і я зараз не тільки про нашу групу. Май хоч якусь надію на себе. На повернення Еліна.

-Надію...-задумливо прошепотіла Мія, сопучи Князю в плече,- Що ж, буде по вашому, Едвіне Тоуфел.

...

-Тож нам треба нині знайти оте предивне щось, чим можна було би надерти дупу Алану,-чи не так?-Ґрей замислено фиркнув крізь маску,-Тоді це певно має бути щось, що ми могли принести з собою із Криївки? Та ми припхалися голі-босі, лиш у тім, що на нас було... Навряд, чи Алану знадобились би мої плавки... Хоча...